четвер, 9 червня 2016 р.

Олександр Олесь. Ялинка (вірш)


Олександр Олесь. Ялинка (вірш)




Для дошкільного віку

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.

Я сюди, а він туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаете ліси —
Ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони,  і граки!
І розбійниці-синиці!"

Страшно стало... "Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчину, прости,—
Я не буду більш ніколи!"

Низьно-низьно я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку..
Зайчин весело всміхнувсь
I подав сіреньку лапку.

 


1965 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 16.

http://fs148.www.ex.ua/get/e61032aa4df65e6414f64247e611baba/251228411/yalynka251113.PDF

Немає коментарів:

Дописати коментар