Показ дописів із міткою 2 клас. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 2 клас. Показати всі дописи

вівторок, 6 листопада 2018 р.

Зірка Мензатюк, "Український прапор" (пізнавальне оповідання зі збірки "Казочки-куцохвостики")

Зірка Мензатюк, "Український прапор" (пізнавальне оповідання зі збірки "Казочки-куцохвостики")


"Казочки-куцохвостики" - приголомшливий збірник казок для малечі, який включає в себе багато коротких і веселих казок. Ці повчальні казки не тільки потішать і розвеселять дітей, а й допоможуть дізнатися багато пізнавальної інформації - про дні тижня, кольори веселки, ноти, фази місяця, чому Новий Рік починається в січні, і про що свідчать кольори українського прапора. А напрочуд добродушні і симпатичні акварелі Світлани Хміль зроблять читання дуже приємним. Автор книжки - Зірка Мензатюк, лауреат премії імені Лесі Українки, чиї книги стали бестселерами в український дитячої та підлітковий літературі останнього десятиліття.

Зірка Мензатюк, Казочки-куцохвостики. Збірка казок для дітей. Український прапор. Казка-оповідання. Ілюстрації Світлани Хміль

Зірка Мензатюк
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР

Зірка Мензатюк, Казочки-куцохвостики. Збірка казок для дітей. Український прапор. Казка-оповідання. Ілюстрації Світлани Хміль

Марійка сиділа й малювала. Спочатку взяла блакитний олівець:
—  Хай небо буде погідне, ясне! — сказала вона й намалювала небо.
— У небі хай сяє сонечко, — сказала вона і взяла жовтий олівець.
Намалювала сонце, і небо повеселішало.
А внизу поле, чорне та сумне.
— Розвеселімо його! — мовили жовта і блакитна барви.
Взялися за рученьки і злинули додолу: одна блакитним дощиком, друга — ясним проміннячком.
Зірка Мензатюк, Казочки-куцохвостики. Збірка казок для дітей. Український прапор. Казка-оповідання. Ілюстрації Світлани ХмільУ чорній землі спала насінинка. Пробудилася та й каже:
— Як мені хо́роше! Дощик мене напоїв, сонечко зігріло.
Буду я проростати.
І над землею піднявся зелений паросток. І другий піднявся, і третій, і тисяча тисяч веселих зелених паростків!
— Тепер же я знаю, — засміялася Марійка, — де жовте і блакитне удвох, там настає весна! Бо разом вони дають зелену барву.
Відклала олівці і замилува́лася. Гарна жовта барва з блакитною! Як сонечко з небом. Як волошка з пшеницею. Як наш прапор. 


За матеріалами: Зірка Мензатюк. "Казочки-куцохвостики". —  Львів, "Видавництво Старого Лева", 2006. Ілюстрація Світлани Хміль.
Джерело: Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах серії «Шкільна бібліотека». Укладання Тетяни Стус. Львів, "Видавництво Старого Лева", 2016, стор. 45 - 46.

понеділок, 28 листопада 2016 р.

Сучасна література для 1-4 класів

До «Кола читання» оновленої програми «Літературне читання» у 2-4 класах увійшли сучасні українські дитячі письменники. У програмі не називаються конкретні тексти, хоча є жанрова рекомендація щодо кожного автора.

Наразі готується до друку навчальний посібник «Хрестоматія сучасної української дитячої літератури»: до кінця року за державний кошт книжка має вийти у «Видавництві Старого Лева»; також з’являться кілька комерційних хрестоматій в інших видавництвах.

Літературне читання. 2 клас

Леся Воронина. Проза

Планета смугастих равликів” (Київ: Прудкий равлик, 2011)
“Суперагент 000. Таємниця золотого” (Вінниця: Тезис, Соняшник, 2004)
“Суперагент 000. Нові пригоди” (Київ: Соняшник, 2000)
“Таємне товариство боягузів та брехунів” (Київ: Грані-Т, 2012)
“Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9” (Київ: Знання, 2015)
“Таємне товариство брехунів, або пастка для синьоморда” (Київ: Знання, 2015)
«Хлюсь та інші» (Київ: Грані-Т, 2008, 2010)
“Прибулець з країни нямликів” (Київ: Грані-Т, 2007, 2010)
“Нямлик і балакуча квіточка” (Київ: Грані-Т, 2008, 2010)

Сашко Дерманський. Проза

Трилогія про “Чудове Чудовисько”, (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, різні роки)
“Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська” (Вінниця: Теза, 2004)
Царство Яблукарство” (Вінниця: Теза, 2008, 2012)
Маляка – принцеса Драконії” (Вінниця: Теза, 2015)

Марина та Сергій Дяченки. Проза


“Пригоди Марійки Михайлової” (Вінниця: Теза, 2005)
“Жирафчик і Пандочка” (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2004)
“Габріель і сталевий лісоруб” (Вінниця: Теза, 2005)
“Повітряні рибки” (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2004)
Для середнього та старшого шкільного віку: «Ритуал», «Дика енергія. Лана».

Ніна Найдич. Проза

Музичні казки” (Київ: Веселка, 2015)

Галина Малик. Проза


Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.
Вуйко Йой і Лишиня” (Київ: Грані-Т, 2007, 2010)
“Вуйко Йой і Страшна Велика Кука” (Київ: Грані-Т, 2011)
Їде грудень на коні” (поезія) (Київ: Каламар, 2015)
Злочинці з паралельного світу” (Львів: Світ, 2001)
Злочинці з паралельного світу – 2” (Львів: Світ, 2003)
Злочинці з паралельного світу” (Київ, Знання, 2015)
“Пригоди Алі в країні Недоладіїї” (Вінниця: Теза, 2006)
“Пригоди Алі до країни сяк-таків” (Вінниця: Теза, 2007) АБО найновіше перевидання: “Незвичайні пригоди Алі” (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015)

Марина Павленко. Проза


“Миколчині історії” (Київ: Грані-Т, 2008; Вінниця: Теза, 2015)
“Півтора бажання: казки з Ялосоветиної скрині” (Київ: Грані-Т, 2007)
Домовичок з палітрою” (Київ: Грані-Т, 2007)
“Домовичок повертається” (Київ: Грані-Т, 2007)
Для середнього та старшого шкільного віку: “Русалонька з 7-В ” (Вінниця: Теза, у п’яти книгах).

Лариса Ніцой. Проза


“Страшне страховисько” (Харків: КСД, 2013)
Зайчикове щастя” (Чернівці: Чорні вівці, 2015)
“Неслухи і вередулі” (Київ: Huss, 2015)
“Ярик і дракон” (Київ: Аконіт, 2009, 2010)
“Дві бабуськи в незвичайній школі, або Скарб у візку” (Київ: Самміт-Книга, 2016)

Оксана Лущевська. Проза


Паперова Царівна” (Харків: Віват, 2016)
Пан Коцький, Міра і море” (Київ: Братське, 2015)
Авіа, пташиний диспетчер” (Київ: Грані-Т, 2015)
Синя парасоля” (Чернівці: Чорні вівці, 2016)
Для середнього та старшого шкільного віку: “Задзеркалля”, “Інший дім”, “Друзі за листуванням”, “Вітер з-під сонця”.

Дмитро Кузьменко (Кузько Кузякін). Загадки, проза


Зубасті задачки” (Львів: ВСЛ, 2014)
Кожен може стати принцесою” (Харків: Віват, 2016)
(Я х Травмай та зоопарк)2” (Харків: Віват, 2016)

Оксана Кротюк. Поезія, ігрова поезія (скоромовки)

“От би мені коника” (Львів: Видавництво Старого Лева, 2015)
Абетка” (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014)
“Неслухняне левеня” (Київ: Преса України, 2008)
Найкраща земля” (Київ: Преса України, 2008)
“Веселі єноти” (Київ: Преса України, 2009)
“В зоопарку” (Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012)

Любов Відута. Поезія, ігрова поезія (загадки, скоромовки)


У царстві лева (In the lion`s kingdom)” (Чернівці: Чорні вівці, 2015)

Сергій Пантюк. Поезія


“Неслухняники” (Київ: Грані-Т, 2010)
“Вінчі й Едісон” (проза) (Київ: Фонтан казок, 2015)
“Тимко і ґелґотунчик Шкода” (проза) (Київ: Фонтан казок, 2016)

Віктор Терен. Поезія

Вірші у відкритому доступі, наприклад, тут.
“Найд” (проза) (Київ: Веселка, 2010)
“Хлопчик з планети “Ч” та Вогняні Пси” (проза) (Київ, Тернопіль: Веселка, Навчальна книга – Богдан, 2013)

Мар’яна Савка. Поезія


“Тихі віршики на зиму” (Львів: ВСЛ, 2015)
Босоніжки для стоніжки” (Львів: ВСЛ, 2015)
Казка про старого Лева” (Львів: ВСЛ, 2011)

Ігор Січовик. Поезія, ігрова поезія

У відкритому доступі, наприклад, тут.

Наталка Поклад. Поезія


Можна знайти у відкритому доступі, наприклад, тут.
“Ходить червень-чародій” (Київ: Український пріоритет, 2013)

Тетяна Стус (Щербаченко). Проза

«Їжак Вільгельм» (Харків: Віват, 2016)
«Біла, Синя та інші»  (Львів: ВСЛ, 2014)
«Пуп землі, або Як Даринка світ рятувала» (легальний відкритий доступ: читати тут або тут) (Київ: Грані-Т, 2007)
«Як не заблукати в Павутині» (Львів: ВСЛ, 2013) (книжка у легальному відкритому доступі)

Катерина Міхаліцина. Нон-фікшин, проза, поезія


Хто росте у парку” (Львів: ВСЛ, 2016)
“Про драконів і щастя” (Львів: ВСЛ, 2016) (віршована історія)

Григорій Фалькович. Поезія


Недомальовані вірші” (Київ: Час майстрів, 2016)
“Про котів та про собак” (Львів: ВСЛ, 2012)
“Корова спекла коровай” (Львів: ВСЛ, 2015)
“Хвацькі вірші”(Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011)
Смик-Тиндик” (Харків: Mikko, 2009)

Літературне читання. 3 клас

Іван Андрусяк. Поезія

«Усе солодший сад / Чупакабра та інші зайчики» (Київ: Фонтан казок, 2014)
“М’яке і пухнасте” (Київ: Грані-Т, 2010)
Третій сніг” (проза) (Київ: Фонтан казок, 2014, 2015)

Катерина Бабкіна. Проза

Шапочка і кит” (Львів: ВСЛ, 2015) “Гарбузовий рік” (Львів: ВСЛ, 2014)

Галина Вдовиченко. Проза


36 і 6 котів” (Львів: ВСЛ, 2015)
Мишкові миші” (Київ: Грані-Т, 2011)

Валентина Вздульська. Проза

Вертихвіст” (Київ: Грані-Т, 2013)
Плутон” (Харків: Віват, 2016)

Василь Голобородько. Поезія


«Віршів повна рукавичка» (Київ: Грані-Т, 2010)
Вірші у відкритому доступі, наприклад, тут.

Михайло Григорів. Поезія


«Зелена квітка тиші» (Київ: Грані-Т, 2010)
Вірші у відкритому доступі, наприклад, тут.

Лариса Денисенко. Проза

Серія “Правобукварик” (Київ: Право України, різні роки).
“Ліза та цюця П.” (Київ: Грані-Т, 2007)

Оксана Караванська. Нон-фікшин


Стильна книжка для панянки” (Львів: ВСЛ, 2015)

Анатолій Качан. Поезія

«Листи з осіннього саду» (Київ: Веселка, 2013)
Вірші у відкритому доступі та про автора, наприклад, тут.

Дмитро Кузьменко. Проза

Зубасті задачки” (Львів: ВСЛ, 2014)
Кожен може стати принцесою” (Харків: Віват, 2016)
(Я х Травмай та зоопарк)2” (Харків: Віват, 2016)
“Росли груші на вербі” (Київ: Райдуга, 2014)

Оксана Лущевська. Поезія

«Про кита» (Львів: ВСЛ, 2014)
Інші твори автора: “Паперова Царівна” (Харків: Віват, 2016) “Пан Коцький, Міра і море” (Київ: Братське, 2015) “Авіа, пташиний диспетчер” (Київ: Грані-Т, 2014) “Синя парасоля” (Чернівці: Чорні вівці, 2016)

Зірка Мензатюк. Проза


Київські казки” (Львів: ВСЛ, 2006)
Для середнього та старшого шкільного віку: “Таємниця козацької шаблі”, “Як я руйнувала імперію”, “Ангел золоте волосся”.

Леонід Шиян. Проза

Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.

Переклади:

Іан Вайброу. Серія книжок “Пригоди малого вовчика” (Львів: ВСЛ, 2012 – 2014 р.р.)
Карл Коллоді. Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.
Джеремі Стронґ. «Гармидер у школі», «Ракета на чотирьох лапах», «Кімнатні пірати», «Вікінг у моєму ліжку» та ін. (Львів: ВСЛ, різні роки)
Нузет Умеров. “Ведмідь-гора” (Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2010) Про автора читайте тут.

Літературне читання. 4 клас

Анатолій Костецький. Поезія.

Віршаки-розбишаки” (Київ: Час майстрів, 2016)
Тексти у відкритому доступі, наприклад, тут.

Володимир Лучук. Поезія

Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.

Іван Малкович. Поезія


Вірші у відкритому доступі, наприклад, тут.

Олеся Мамчич. Поезія

“А на нас упав ананас” (Грані-Т, 2013)
Вірш “Будить мама ведмежатко” у відкритому доступі тут.

Оксана Сенатович. Поезія

Вірші можна знайти у відкритому доступі, наприклад, тут.
“Пані Будьласка та вуйко Пампулько” (проза) (ТОВ Видавництво Олега Петренка-Заневського Сіма видає, 2007)

Михайло Чабанівський. Проза

Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.

Оксана Іваненко. Проза

Твори у відкритому доступі, наприклад, тут.

Саша Кочубей. Проза

Сім нескладух Говорухи” (Київ: Фонтан казок, 2016)

Галина Ткачук. Проза

«Вечірні крамниці вулиці Волоської» (Темпора, 2014)
“13 історій у темряві” (Темпора, 2016)

Мар’яна та Тарас Прохаськи. Проза


Трилогія про кротів:
Хто зробить сніг” (Львів: ВСЛ, 2013)
“Куди зникло море” (Львів: ВСЛ, 2014)
Як зрозуміти козу” (Львів: ВСЛ, 2015)

Ірен Роздобудько. Проза


«Коли оживають ляльки» (Київ: Грані-Т, 2007).
«Пригоди на острові Клаварен» (Київ: Грані-Т, 2011).
Для середнього та старшого шкільного віку: «Арсен»

Іван Андрусяк. Драматургія

П’єса. «Як подружитися з Чакалкою».
Проза: “Стефа і її Чакалка”, (Київ: Грані-Т, 2007) “Кабан дикий – хвіст великий. Друга історія Стефи і Чакалки”, (Київ: Грані-Т, 2010), “Стефа і Чакалка” (Київ: Фонтан казок, 2016), “Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому” (Київ: Час майстрів, 2015)

Юлія Смаль. Пізнавальна література

Цікава хімія” (Львів: ВСЛ, 2016)

Переклади

Роалд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика», «Джеймс і гігантський персик», «Матильда», «ВДВ (Великий Дружній Велетень)» (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, різні роки).
Пауль Маар. «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», “Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу” (пропонується в програмі літератури середньої школи) (Вінниця: Теза, різні роки)
Марія Парр. “Вафельне серце” (Вінниця: Теза, 2011 р.), “Тоня Ґліммердал” (Вінниця: Теза, 2012 р.)

пʼятниця, 4 березня 2016 р.

Ходить гарбуз по городу (Українська народна пісня)


Ходить гарбуз по городу






Ходить гарбуз по городу

Вірш
 Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?


Обізвалась жовта диня,

Гарбузова господиня:

– Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,

Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:
– Я піддержав увесь рід!
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!


Інший варіант кінцівки

Обізвався старий біб:
– Я задержав увесь рід!
Ой ти, гарбуз, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?

– Миска пшона, шматок сала –
От до мене вся приправа!







Пісня і мобільна гра "Ходить гарбуз по городу"(натисніть тут, щоб прослухати)


субота, 29 листопада 2014 р.

Р I П К А. Українська народна казка в обробці Івана Франка.






    Був собi дiд Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мiнка, а в дочки собачка Хвiнка, а в собачки товаришка - киця Варварка, а в кицi вихованка - мишка Сiроманка.

Раз весною взяв дiд мотику, скопав у городi грядку велику, гною трохи наносив, грабельками пiдпушив, зробив пальцем дiрку та й посадив рiпку.

Працював дiд не марно: зiйшла рiпка гарно. Щодень iшов дiд у город, набравши води повен рот, свою рiпку поливав, їй до життя охоти додавав. Росла дiдова рiпка, росла ! Зразу така, як мишка, була, потiм, як кулак, потiм як буряк, потiм як два, а накiнцi стала така, як дiдова голова.

Тiшиться дiд, аж не знає, де стати. "Час, - каже, - нашу рiпку рвати". Пiшов вiн на город - гуп, гуп! Узяв рiпку за зелений чуб; тягне руками, вперся ногами, мучився, потiв увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.

Кличе вiн бабу Марушку : "Ходи, бабусю, не лежи, менi рiпку вирвати поможи !" Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за плече. Смикає дiд рiпку за гичку, смикає баба дiда за сорочку, працюють руками, упираються ногами - промучилися увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.

Кличе баба дочку Мiнку: "Ходи, доню, не бiжи, нам рiпку вирвати поможи!" Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку - тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.

Кличе дочка собачку Хвiнку: "Ходи, Хвiночко, не бiжи, нам рiпку вирвати поможи!" Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку - тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.

Кличе собачка кицю Ваварку: "Ходи, Варварко, не лежи, нам рiпку вирвати поможи!" Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть i руками, i зубами, упираються ногами; промучились увесь день, а рiпка сидить у землi, як пень.

Кличе киця мишку Сiроманку: "Ходи, Сiрочко, не бiжи, нам рiпку вирвати поможи!" Пiшли вони на город - гуп, гуп! Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку - як потягли, як потягли, так i покотилися.

Упала рiпка на дiда Андрушку, дiд на бабу Марушку, баба на дочку Мiнку, дочка на собачку Хвiнку, собачка на кицю Варварку, а мишка - шусть у шпарку.


 Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко 

 


  

Ріпка - українська народна казка

 


 

Ріпка українська народна казка (аудіювання)

 

 


Ріпка

В одному чудесному селі жив коли давно-предавно чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика.
Коли наступила тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід взяв лопату і пішов на грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею доглядав.
А коли прийшла золота осінь пішов дід ріпку рвати. Обійшов кругом неї, а вона така велика-превелика виросла, взяв дід за чуб ріпку тягне-тягне, а витягти не може. Пішов дід кликати бабу.
— Йди, поможи мені ріпку витягти!
Прийшла баба на город, взявся дід за ріпку, а баба за діда. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішла баба кликати на допомогу внучку Марушку.
— А йди, онучко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшла Марушка на допомогу. Взявся дід за ріпку. Баба за діда, внучка за бабу, тягнуть-тягнуть, а витягти ріпку не можуть. Пішла внучка кликати собачку Жучку.
— А йди, Жучко, та поможи нам витягти ріпку?
Прибігла собачка ріпку виривати. От взялися: дід за ріпку, баба за діда, внучка за бабу, Жучка за внучку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігла Жучка кликати кота Мурчика.
— А йди, Мурчику, та допоможи нам витягти ріпку!
Прибіг кіт, взявся за собачку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішов Мурчик кликати на допомогу мишку. Прибігла мишка, взялася за кота, кіт за собаку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, та як попадають, і ріпка зверху. А мишка плиг під ріпку і заховалася. От таку велику ріпку виростив дід у себе на городі.
І я там була, ту ріпку бачила, а хто не вірить, хай перевірить.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
160 (7069). Ріпка. СУС 2044. Записала Ковтун Алла Анатоліївна 2009 року.
Оповідач: Сонна Катерина Давидівна (1930 року народження), Луговики, Чорнухівський район, Полтавська область
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Ріпка

Українська народна казка Полтавщини
Жили собі дід і баба. Пішов дід на город та й посадив ріпку. Росла ріпка, росла та й виросла велика.
От настав час вибирати ріпку. Пішов дід на город, взяв ріпку за чуб. Тягнув, тягнув, промучився весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Став він гукати бабу Марушку:
— Іди, бабо, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшли у город, взяв дід бабу за спідницю, бабу ріпку за чуба. Тягнули, тягнули, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Стали вони гукати на внучку:
— Іди, внучко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшли у город. Взяв дід бабу за спідницю, бабу внучку за сорочку. Тягнули, тягнули, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Стали вони гукати собачку Фінку:
— Іди, Фінко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшли у город, взяв дід бабу за спідницю, бабу внучку за сорочку, внучка Фінку за хвоста, Фінка ріпку за чуба ріпку за чуба. Тягнули, тягнули, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Стали вони гукати кішку Мінку:
— Іди, Мінко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшли вони у город. Взяв дід бабу за спідницю, баба внучку за сорочку, внучка Фінку за хвоста, Фінка Мінку за вушко, Мінка ріпку за чуба. Тягнули, тягнули, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Стали вони гукати мишку Сіроманку:
— Іди, мишко, не сиди, ріпку вирвати поможи!
Прийшли вони на город, взяли ріпку за чуб. Взяв дід бабу за спідницю, баба внучку за сорочку, внучка Фінку за хвоста, Фінка Мінку за вушко, Мінка мишку за хвостик, мишка ріпку за чуба. Як потягнули, то так і вирвали ріпку, а мишка шусть і в шпарку.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
82 (4975). Ріпка. СУС 2044. Записала Павлюченко Вікторія 2008 року.
Оповідач: Губенко Євдокія Петрівна (1938 року народження), Сонячне, Машівський район, Полтавська область
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Ріпка

Українська народна казка Полтавщини
Жив собі, був собі дід Андрушка, а у діда — баба Марушка, а в баби донечка —Мінка, а в дочки — собачка Фінка, а в собачки — товаришка кицька Варварка, а кицьки вихованка — мишка Сіроманка.
От раз весною взяв дід мотику, скопав на городі грядку велику, гною трохи наносив, ще й пісочком притрусив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.
Працював дід не марно, зійшла ріпка гарно. Ходив дід щоранку на город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла наша ріпка, росла! Спочатку така як мишка була, тоді як буряк, потім як кулак, тоді як два і нарешті стала, як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає ,де стати, та й каже:
— Час нашу ріпку рвати!
Пішли вони на город. Гуп-гуп. Гуп-Гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами, промучився увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе дід бабу Марушку:
— Іди, Марушко, не лежи мені ріпку вирвати допоможи!
Пішли вони на город. Гуп-гуп, гуп-гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, баба діда за сорочку, тягнуть руками, упираються ногами, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе баба дочку Мінку:
— Іди, доню, не лежи, нам ріпку вирвати допоможи.
Пішли вони на город. Гуп-гуп. Гуп.гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, тягнуть руками, упираються ногами, промучилися весь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе дочка собачку Фінку:
— Іди, Фіночко, не лежи, нам ріпку вирвати допоможи.
Пішли вони на город. Гуп-гуп, гуп-гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, тягнуть руками, упираються ногами, промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе собачка товаришку, кицьку Варварку:
— Іди, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати допоможи.
Пішли вони на город Гуп-гуп, гуп-гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, тягнуть руками, упираються ногами, промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень. Кличе Варварка вихованку — мишку Сіроманку:
— Іди Сіроманко, не лежи, нам ріпку вирвати допоможи.
Пішли вони на город. Гуп-гуп, гуп-гуп. Узяв дід ріпку за зелений чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку. Як потягли, як потягли, та й впали.
Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на дочку Мінку, дочка Мінка на собачку Фінку, собачка на товаришку — кицю Варварку, а мишка шурсть та й в шпарку!

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
223 (4929). Ріпка. СУС 2044. Записала Литка Ірина 2008 року.
Оповідач: Сидоренко Євдокія Іванівна (1929 року народження), Миргород, Миргородський район, Полтавська область
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Ріпка

Жили собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби Марушки дочечка Мінка, а в дочечки — собачка Фінка, а в собачки — киця Варварка, а в киці — вихованка мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід лопату та й мотику, скопав у городі грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив, зробив пальцем дірочку та й укинув ріпочку.
Працював дід немарно, бо зійшла ріпка гарна. Щодень ішов дід на город, набравши води в рот, свою ріпку підливав, їй до життя охоту додавав. Росла дідова ріпка, росла. Зразу така як миша була, потім як буряк, потім як кулак, а потім два кулака, а на кінець як дідова голова. Тішився дід ріпкою, цінував, щоб вона росла, аж не знає де стати.
Ось уже час ріпку рвати. Узяв дід ріпку за зелене листячко, тягне дід не витягне. Гукнув дід бабу:
— Ану, бабо, допоможи мені!
Уже удвох тягнуть, не витягнуть.
— Ану, бабо, гукни дочечку.
— Мінко, іди сюди, допоможи ріпку рвати!
Рвуть-рвуть, ніяк не вирвуть.
— Мінко, погукай собачку!
А та гукає:
— Фінко! Іди-но допоможи.
Дід за ріпку, баба за дідку, внучка за бабку, собачка за дочку, рвуть-рвуть, не вирвуть.
— Сіроманко! Іди допоможи ріпку рвати! — кричить киця.
Рвуть-рвуть та як упадуть! Ріпка на діда, дід на бабу, баба на внучку, внучка на собачку, собачка на кицьку, а мишка втекла та й у нірку.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Швець Марія Іванівна (1950 року народження), Дніпропетровська область, Павлоградський район, Привовчанське
68 (7215а). Ріпка. СУС 2044. Записала учениця 6 класу Пойманова Марина 2009 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Ріпка

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Жили собі дєдушка Гришка та бабушка Оришка. І була в них внучка Олька.
Пішов дєдушка сапати грядку, щоб посадить ріпку. Скопав він грядку, посадив ріпку. Виросла ріпка велика-превелика.
Прийшов час її рвать. Пішов дєдушка Гришка на город, став рвать ріпку. Рвав, рвав — не вирвать. Погукав бабушку Оришку. Прийшла бабушка Оришка. Рвали-рвали — не вирвуть. Погукали внучку Ольку.
Прийшла Олька їм помагать. Утрьох вирвать не можуть. Гукає Олька собачку Жучку. Прибігла Жучка, стала помагать. Рвуть, рвуть, не вирвуть. Позвала Жучка кішку Мурку. Прибігла Мурка та й ну помагать. Рвуть, рвуть, не вирвуть. Погукала Мурка мишку Грушку. Прибігла мишка, стала їм помагать. Тягнуть вони ріпку і вирвали. Наварили з ріпки супу, всі вдоволь наїлися.
Та й стали жить-поживать і добра наживать.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах
Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Тупа Ольга Петрівна (1930 року народження), Дніпропетровська область, Синельниківський район, Синельникове
131 (7283). Про ріпку. СУС 2044. Записали учні ЗНЗ №3 2009 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Ріпка

Українська народна казка в обробці Івана Франка
Ріпка — 1984
Завантажити книгу
Читати книгу

Ріпка

Казки
Ріпка — 1992
Зміст
  • Лисичка-сестричка і вовк-панібрат
  • Ріпка
  • Маша і ведмідь
Завантажити книгу
Читати книгу

Інсценізація за мотивами народної казки "Ріпка"

Ведучий:

Не часто в нашій Україні

Бува, щоб ріпку хтось садив...

Але було... В одній хатині

Дідусь Панас з сім”єю жив.

Раз навесні, коли берізки

Пухкі сережки одягли,

Коли дрібні зелені бризки

Так рясно на гілля лягли,

Дід порався в своїм садочку,

Доріжки чистив, тин ладнав,

Скопав землицю на горбочку,

Що посадити тут – не знав.

І раптом вибігла Ганнуся,

Набрати думала води...

Підбігла, лащиться:”Дідусю,

Ти мені ріпку посади!”

І посадив...

Ходив щоранку поливати,

Глядів, щоб півник не стоптав.

Бур’ян зривав, щоб їй зростати,

Ретельно ріпку доглядав.

А українські землі – диво!

За труд відплачують як слід.

І ріпка виросла красива,

„Хороша ріпка!” – каже дід.

Блищить на сонці чепурненька,

Як мед, не скласти їй ціни,

Тугенька, жовта, величенька.

А висоти!

А ширини!

Танок сонячних промінчиків: „гріють ріпку”

Дід довго нею милувався,

І знав, що він досяг мети.

Хоч шкодував, і хоч вагався,

Та все ж сказав:”Пора тягти!”

На другий день зібрався зранку,

Неначе десь на свято йшов,

Надів сорочку-вишиванку,

До ріпки стиха підійшов.

До неї чемно привітався,

Примірявся і так, і сяк.

Але ж... як тільки не старався,

А витягти не міг ніяк.

Дід:

Гей, жінко, нумо вийди з хати,

Покинь всі справи хоч на мить.

Біжи мені допомагати,

Бо ріпка глибоко сидить.

Баба:

Ти кликав, діду?

Я хутенько,

Усе покинула й біжу.

Ця ріпка й справді величенька,

Давай тобі допоможу.

Ведучий:

Бабця - за діда, дід – за ріпку,

Разом щосили потягли...

Вона ж сидить в землиці кріпко – 

Так витягти і не змогли.

Баба:

Онучко, чуєшь? Йди скоренько!

Де ти там граєшься? Давай!

Засіла ріпка глибоченько,

Її тягти допомагай!

Ведучий:

Дівча – за бабцю,

Та – за діда,

А дід – за ріпку,

Й потягли...

Не подає красуня й виду.

Так витягти і не змогли.

?????????????

Сірко!

Біжи сюди, собачко!

Чіпляйсь за мене,

В ряд ставай!

Разом і витягнем, побачиш.

Ти тільки нам допомагай.

Ведучий:

Сірко – за внучку,

Та – за бабу,

Бабуня діда обійма,

Той тягне...

Та виходить слабо,

І успіху ніяк нема.

Сірко:

Гей, кицько, глянь, усі при ділі.

Не гай часу, сюди біжи!

Що розляглася в тому зіллі?

Ти краще нам допоможи.

Ведучий:

Киця - за собачку,

Той за онучку зачепивсь,

Вона – за бабу, та – за діда,

А дід за ріпку ухопивсь.

Дід тягне обома руками,

Командує:”Тягніть! Тягніть!”

Сам сперся обома ногами...

А ріпка смирненько сидить!

Лоби в усіх уже намокли,

Сміється сонечко згори,

А мишеня блиснуло оком

І хвацько вилізло з нори.

Миша:

Без мене тут не буде діла,

Це знає навіть дід Панас.

Буває, що великій силі

Бракує трішечки підчас.

Кіт:

Ти краще, мишко, не хвалися.

Підходь хутчіш, за хвіст бери,

Гарненько ніжками зіприся,

Повітря в груди набери...

Ведучий:

І тянуть всі:

Мишка – за кицю,

Кицюня – хвостик у Сірка,

Сірко – онуччину спідницю,

А та – бабуні фартуха.

Бабуня держить чоловіка,

Піт виступає на чолі,

Дід тягне ріпку, цупить, смика...

І.... ріпку витягли з землі!



  Урок математики 1 клас

Урок - казка з математики 3 клас

 Урок фізики « Механічна взаємодія тіл . Сила . Види сил у механіці » 10 клас

Урок физики в 9-м классе по теме "Равнодействующая сил"

 

Задача №1 (решение задачи №108 Григория Остера из задачника “Физика”).
Дед, взявшись за репку, развивает силу тяги до 600 Н, бабка – до 100 Н, внучка – до 50 Н, Жучка – до 30 Н, кошка – до 10 Н и мышка – до 2 Н. Чему равна равнодействующая всех этих сил, направленных по одной прямой в одну и ту же сторону? Справилась бы с репкой эта компания без мышки, если силы, удерживающие репку в земле, равны 791 Н?
(Манипуляция на доске со стрелками на полиэтиленовой основе).
Ответ. Модуль равнодействующей силы, равный сумме модулей сил, с которыми дед тянет за репку, бабка за дедку, внучка за бабку, Жучка за внучку, кошка за Жучку, а мышка за кошку, будет равен 792 Н. Вклад мускульной силы мышки в этот могучий порыв равен 2 Н. Без Мышкиных ньютонов дело не пойдет.

 

 


пʼятниця, 29 серпня 2014 р.

Загадки Леоніда Глібова

Загадки Леоніда Глібова



Без вікон хатка, без дверей

Віршовані загадки з відгадками
Докладніше
Переглядів: 425


Переглядів: 85

Без вікон хатка, без дверей

Віршовані загадки Леоніда Глібова.
Докладніше
Переглядів: 135 

Загадки і жарти дідуся Кенира

Збірка віршованих загадок Леоніда Глібова.
Докладніше
Переглядів: 167


Котилася тарілочка

Вірші і загадки Леоніда Глібова: "Коник-стрибунець", "Веснянка", "Бачить - не бачить", "Котилася тарілочка". Цю книжку можна придбати - lyudka@email.ua
Докладніше
Переглядів: 618





Що за птиця?

Загадки Леоніда Глібова написані акровіршами.
Докладніше
Переглядів: 300













пʼятниця, 6 червня 2014 р.

Підручники

Державний стандарт початкової освіти

Програма з українського літературного читання МОНУ

Підручники

1 клас



2 клас

Савченко О.Я. Літературне читання: підручник для 2 класу Освіта, 2012

Літературне читання 2 клас Віра Науменко 2012


3 клас

Савченко Літературне читання 3 клас

Літературнечитання 3 клас (В.О. Науменко) 2013



4 клас

Науменко В.О. Читанка: підруч. для 4 кл.: У 2 ч.: 1 част. - К.: Навч. книга, 2004

Савченко О. Я. Читанка: підруч. для 4 кл.: У 2 ч.: 2 част. - К.: Освіта, 2004 - 175 с.: іл.

 

5 клас

Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. П. та ін. Світова література: підручник для 5 класу 2013


6 клас


7 клас


8 клас


9 клас

Ю. І. Ковбаченко Зарубіжна література. Підручнки для 9 класу - К.: Грамота, 2009


10 клас


11 клас