Дванадцять місяців
Українська народна казка Гуцульщини
Був чоловік та й жінка. Мали вони дівчинку. Мама вмерла, а дівчинка лишилася. Тато другий раз оженився і взяв мачуху з дитиною. Так та дівчинка бідувала, підлогу під коровою щорання і щовечора мила. Так її мачуха зицирувала *. Дуже ненавиділа мачуха ту дівчинку. Вона її від’їдала від хати. Хотіла, аби тато відігнав її геть. А тато все каже:
— Най дитина буде коло хати. Ти ж у її мами в хаті, ти ж у її мами на ґрунті *. Та й хочеш дитину відогнати?
Тата не було дома, а мачуха, аби тої дівчинки збутися, в страшні морози висилає її в ліс за фіялками, аби дівчинка в лісі замерзла.
— Іди мені нарви фіялок!
