пʼятниця, 1 грудня 2017 р.

Українські слова перлинки. Перевір себе! (тест)






Поезія України:як добре її знаєш ти? (тест)







Приказки наших предків. Як добре їх знаєте Ви?(ТЕСТ)

Приказки наших предків. Як добре їх знаєте Ви? (ТЕСТ)

В прислів’ях та приказках козацької доби зосереджено більше, ніж просто відображення світу. Козацька мудрість – це філософія українського лицарства.
Українцям відомі сотні козацьких приповідок. Деякі знайшли відображення в літературі, деякі – передавались із вуст в уста аж поки не були записані етнографами. Як добре ми знаємо та пам’ятаємо цю мудрість? Український контент пропонує перевірити і, можливо, дізнатися для себе щось нове…
(чекайте завантаження тесту…)

Платон Воронько. Вірші (інтерактивна читанка)

Падав сніг на поріг… Наймиліші віршики Платона Воронька

У перший день зими українці віддають шану поету, публіцисту, драматургу Платону Вороньку.
Він народився 1 грудня 1913 року на Сумщині. Більшість українців знає його неповторну дитячу поезію,  хоч він писав і «дорослі» вірші. Більше того – саме за них отримував численні літературні премії.
Неординарним є і життєвий шлях письменника – він очолював підривників у партизанському загоні Сидора Ковпака.
Український контент пропонує згадати наймиліші з віршиків, написаних Платоном Вороньком.
(чекайте на завантаження…)







четвер, 9 листопада 2017 р.

Павло Глазовий Про дітей

ДЕ БЕРУТЬСЯ ДІТИ
- Де взялися ми? - онуки
Спитали в бабусі.
А бабуся пояснила
В старовиннім дусі:
- Тебе знайшли у капусті,
Тебе - в бараболі.
Тебе знайшли під вербою,
Тебе - на тополі.
Тебе знайшов на соломі
Біля клуні татко…
І тут раптом обізвалось
Якесь онучатко:
- От сімейка, так сімейка!
Хоч тікай із дому!
Хоч би одне появилось
На світ по-людському…



СВАРКА
На розпеченому пляжі
Лає даму дама:
- Та яке ж це виховання?
Та яка ж ви мама?
Та скажіть же ви що-небудь
Вашому синочку.
Він же кидає грязюку
На мою сорочку.
- То якраз не мій синочок, -
Дама гордо мовить. -
Мій - он, вашим капелюшком
Жабеняток ловить.



КОПІЄЧКА
Прийшла в гості до невістки
Сердита свекруха.
Сидить, бурчить, набридає,
Як осіння муха.
- Ой, невдале, невісточко,
У тебе дитятко.
Якесь воно вовкувате,
Німе, як телятко.
Вже ж йому десятий місяць,
А ще не балака.
Даю йому копієчку -
Воно каже: “кака”!
А невістка відказує:
- Чого ж дивуваться?
Хто ж тепер вам за копійку
Скаже, що ви цяця?



БУЙНІ ПРЕДКИ
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
- Тебе, татку, бив твій татко?
- Бив, та ще й немало.
- Ну, а татка твого били?
- Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
- Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.


СТАРЕ Й МАЛЕ
- Лягай спати вже, онучку, -
Дід говорить басом, -
Я, як був таким маленьким,
Лягав з курми разом.
А онучок зуби скалить:
- Як же ви там спали?
Як же, діду, ви додолу
З сідала не впали?


ПРЯНИК
- У вас зуби є, дідусю? -
Онучок питає.
Дід журливо посміхнувся:
- Вже давно немає…
Це почувши, хлопченятко
Зраділо без краю:
- Тоді пряник потримайте,
А я пострибаю!


МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК
Разом з мамою і татком
Зі столиці у село
П’ятирічне хлопченятко
До бабусі прибуло.
І до чого ж здивувалось
Городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло
Що б ви думали?
КОНЯ!
Довго-довго із-за тину
Приглядалося воно,
Доки дядько вийшов з хати,
Верхи сів і крикнув: НО!
- Дядю, коник не поїде! -
Хлопчик вискочив на тин, -
- Доки ви сиділи в хаті,
З нього витік весь бензин!



ЧУДНИЙ ШКОЛЯР
Двох онуків дід старий
Посадив на руки,
Та й розказує казки…
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
- А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
- Та ходив, Павлусю.
- От був номер! - малюки
Сміхом залилися, -
Як до школи Ви прийшли
З бородою й лисі!


ПЕРШИЙ ЛИСТ
Петя Коржик, той, що ходить
До другого класу,
Листа в село накарлякав
Дядькові Панасу:
“Добрий день вам, дядьку й тітко!
Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні
Свиню закололи.
Ми вас просимо у гості -
Татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі
Будем зустрічати.
Я вас перший на пероні
Між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю
І ногу свинячу”.


КРУГЛА ХАТА
Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
- Як це можна, тату,
Щоб філософ - і не зміг
Збудувати хату?
Батько каже:
- Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.


ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ
Кличе хлопець:
- Чуєш, тату?
- Чого тобі, синку?
- Я знайшов у себе в книжці
Цікаву картинку.
На картинці людський мозок,
Череп ніби знятий…
Так чому в людини мозок
Геть увесь пом’ятий?
Батько глянув, посміхнувся.
- Тут ясна картина.
Як народиться, синочку,
На цей світ людина,
То вправляють і вправляють
Їй мозги потрошку,
Доки стане в неї мозок
Схожим на гармошку.


СУМНА ГЕОГРАФІЯ
Каже дідові старому
Третьокласник Яшка:
- Географію, дідусю,
Вивчити неважко.
Все на карті, всю планету
Можу показати.
Це, дідусю, - Україна,
А оце - Карпати.
Дід голівку кучеряву
Ніжно гладить Яшці:
- Ото тільки й України,
Що є на бумажці…



























Глазовий Павло ПРОГНОЗ ПОГОДИ

ПРОГНОЗ ПОГОДИ
Рада була радесенька
Бабуся Федора,
Як їй радіо у хату
Провели учора.
Увечері репродуктор
Сказав громогласно:
- Завтра опадів не буде,
Сухо буде, ясно…
Баба вранці підхопилась,
Вийшла на подвір’я
І розклала на ряднині,
Щоб сушилось, пір’я.
Сонце встало, як умите.
Йде все вище й вище.
Раптом, дощ як уперіщить,
Вітер як засвище!
Підхопило пір’я з двору
Й потаскало вгору.
Це як громом оглушило
Стареньку Федору.
- А казало ж: без опадів,
А казало ж: сухо… -
Взяла вона репродуктор,
Як кота за вухо,
Прив’язала до ломаки
Й вистромила з хати:
- Мокни ж і ти, окаянний,
Щоб знав, як брехати!

Павло Глазовий. Мученики

МУЧЕНИКИ
У неділю в церкві Божій
Читав отець Сава:
- Авраам родив Ісаака,
Ісаак - Ісава…
А бабуся богомільна
Заломила пальці:
- Які ж були роботящі
Ті святі страждальці!
І Біблію написали,
І Богу годили,
І з жінками не возились,
А самі родили…


http://glazovyj.okis.ru/gu228.html

Павло Глазовий ХВИЛИНА Й ПИЛИНА З перського гумору


ХВИЛИНА Й ПИЛИНА            З перського гумору
Запитала колись Бога
Лукава людина:
- Що для тебе мільйон років?
- Як одна хвилина.
- Що для тебе пуд золота?
- Як одна пилина.
То подаруй мені, Боже,
Єдину пилину.
Бог ласкаво посміхнувся:
- Почекай хвилину.


http://glazovyj.okis.ru/gu230.html





понеділок, 30 січня 2017 р.


Подбираю на досуге😉 стишки про наши любимые игрушки (і з першою, і з другою читаю, співаю і граюся переважно українською):

 🐘
Слон купив собі краватку 
У велику жовту цятку, 
А маленьке слоненя 
Приміря її щодня. 
Хоче бути слоненятко 
Ну точнісінько як татко. 

Оксана Кротюк «Слон і слоненя» #віршик

середа, 11 січня 2017 р.

Анатолій Дністровий “ГАРМИДЕР У ДНІПРІ”, “ГАРМИДЕР В АКВАРІУМІ”, “ГАРМИДЕР У ЧОРНОМУ МОРІ”"

 Анатолій Дністровий “ГАРМИДЕР У ДНІПРІ”


ВЕРХОВОДКА
«У Дніпрі вода солодка», –
заявила верховодка.
І додала: «Огірки
виросли на дні ріки».
Обдурила краснопірку,
що слимак кохає білку.
Товстолобику шепнула,
що він грізний, мов акула.
Обдурила ще й плоскирку,
що купив гірчак сокирку,
що чехоня потовстіла,
а також позеленіла.
Носарю наторохтіла,
що він родич крокодила.
Верховодка-фантазерка –
повні дурощів відерка.



ЩУКА
Щука-злюка, неслухняна,
відкусила хвіст сазану,
розігнала карасів,
а за ними й пічкурів!
Нашипіла на ляща –
той не знає букви «ща»!
Як уздріла окунців,
то дала їм штурханців!
Що ж не так у злюки? –
Зуб болить у щуки.
В’юн кричить їй: «Ти здуріла?
У лікарню! Ото діло!
Не поможуть гнів і крики –
зубчику потрібні ліки!»



СПІВАЧКА МАРЕНА З ДНІСТРА
Приплила в Дніпро марена
із Дністрових вод:
«Я співачка, звусь – Ірена,
і люблю компот!
Хочу я тут виступати.
Де концертний зал?
Слухали мене Карпати,
навіть річка Став!
У душі я поетеса,
маю мікрофон!
Слухала мене Одеса!
Хочу я в Херсон!
У Дністровому лимані
мала я аншлаг!
Мене кликали у Канів,
хочуть там розваг!
На гастролі в Запоріжжя
потім як чкурну!
Я, до речі, незаміжня,
і люблю халву!

НЕЧЕМНІ ТУРИСТИ
Лин лящу листа писав
і на річку позирав:
«Наш Дніпро колись був чистий…
Неотесані туристи
в річку кидають сміття
і псують линам життя.
Щука, окунь і судак
це підтверджують: «Так! Так!»
Треба рибам всім сказати:
«Наш Дніпро слід пильнувати!»
А туристів-нехлюїв,
сміттярів і тюхтіїв
дружньо будемо кусати –
у Дніпро не пхайте п’яти!»









 Анатолій Дністровий  “ГАРМИДЕР В АКВАРІУМІ”



Барбуси суматранські
Смугасті матросики,
червоні в них хвостики.
Повискакують з-за скелі, ніби Гриць із конопель.
Весь акваріум збурлиться – колобіг, карусель!
Дві скалярії, злякавшись, потікали у корчі!
Розбишаки-барбусяки їх кусали уночі.
Годівничку розхитали й поз´їдали хробачків,
Розігнавши, розіпхавши молінезій і мальків!
Відпочили по обіді, знов танцюють свій гопак.
Тільки дядько сом куняє, зневажає розбишак.
Смугасті матросики,
червоні в них хвостики.

Вуалехвіст
Що за бочка пропливає із ротиськом, мов нора?
Перелякана тікає в різні боки дітвора.
Молінезії, неони, а за ними кардинал –
Всі цураються потвори, що пузата, мов бокал.
Їсть – за трьох, сопе – мов трактор,
Позіхає – бегемот!
Він хороший, якщо раптом
буде сміх і хоровод!

Гурамі-воркотун
Як кохану він зустріне,
то від щастя воркотить.
Від кохання він аж гине,
цілий день не їсть, не спить.
Півень каже: «Попоїж,
бо інакше – весь змарнієш.
Бо кохання – наче ніж
душу ранить». Вечоріє.
Знов гурамі воркотить
і акваріум весь чує.
Його голос аж тремтить.
Дама серця це цінує.

Пихатий півень
Він хизується собою,
наче справжній мушкетер!
Він готовий до двобою
будь-коли, хоч у четвер!
Не дай боже вороги –
от тоді усе почнеться.
Любить тишу навкруги.
Коли шум – одразу б’ється!
Розчепірить синій хвіст!
Набундючиться, мов сич!
Грізний, наче каратист!
Знахабніє, мов павич!
Він не любить інших риб,
якщо ті пливуть поблизу.
Він підступний, мов бандит,
знають всі його мармизу.
Дзеркальце постав навпроти –
він об скло лобиськом – гуп!
Це не скумбрія й не шпроти,
і з таких не звариш суп!

Анатолій Дністровий “ГАРМИДЕР У ЧОРНОМУ МОРІ”



КАБУБА БІЛОПЕРА
Я – кабуба білопера,
я не плаваю в озерах.
Хочу я морських пригод,
бо не знаю кращих вод!
В Чорне море запливаю –
своїх друзів навіщаю.

МОРСЬКА МОДА
Торохтів морський язик:
«Капелюх у мене – шик.
Жодна риба в Чорнім морі
геть не знається на моді».
«Ще один мені наряд» –
обізвався зіркогляд.
Підплила до них піскарка –
знана в морі перукарка:
«Що у вас за суперечка?
В мене жовта є вервечка
і червоні рукавички,
ще й біленькі черевички!»
Бурмотів морський язик:
«Із розмови вийшов пшик!
Ліпше попливу додому
і зніму собі оскому».

ЗУБАНЬ
Біля Ольвії зубань
застудив собі гортань.
Смакував студений квас
і холодний ананас.
Повернувся в Чорне море
і відчув, що горло хворе.
Лікар каже: «Чай, малину
і гірчичники на спину».
2015


Джерело: Офіційний сайт Анатолія Дністрового.

Анатолій Дністровий про свою книгу "Гармидер у Дніпрі"

Анатолій Дністровий про свою книгу "Гармидер у Дніпрі"






Напередодні Дитячого Форуму запитали в письменників про що їхня книга, яку вони презентуватимуть на Дитячому Форумі. Анатолій Дністровий розказує про книгу «Гармидер у Дніпрі».
Я з дитинства обожнюю водойми. До 17 років я мешкав у Тернополі і понад 10 років тримав акваріум. Діти радянського часу дуже масово любили захоплюватися різними речами: то заводили хом’ячків, то папуг, то записувалися цілим будинком на футбол чи бокс, то так само одностайно захоплювалися акваріумістикою чи рибалили, збирали поштові марки чи патрони від автоматів. Тому я – не виняток. Через усе це пройшов.
Підлітком рибалив, фактично, майже на всіх ріках Тернопільської області на великих водоймах – Серет, Збруч, Стрипа, Золота Липа, Дністер, Касперівці, де розкішний каньйон, на ставках у Верхньому Івачеві, Реневі, Залісцях, у Тернополі. Вже й все не згадаєш… де ми тільки не линдали.
Любов до води і риб – давня. Любов’ю до рибальства завдячую своєму дідові по материнській лінії – Олександру Климентійовичу Чернезі, а також дядькові з Бережан – Богданові Солтисяку. Мій дід колись брав участь у створенні Тернопільського ставу, коли з навколишніх боліт вирішили зробили розкішну водойму і буквально викопали, розширили, очистили від очерету і плавнів територію.
Потім на тернопільскому ставку минуло моє раннє дитинство – бо ми мешкали на вулиці Березовій, що на мікрорайоні Новий світ. Ця вулиця – друга лінія помешкань над ставом. Тому на місцевому Циганському пляжі (Циганка) я товкся мало не все літо. Десь приблизно з 8 рочків я вже був з вудкою.
Щодо книжки «Гармидер у Дніпрі», то вона постала не відразу. Спершу я написав книжку «Гармидер в акваріумі» – про акваріумних мешканців (ця книжка вийде другою), а по ходу діла я добрався спершу до риб Дніпрових, а згодом і до риб Чорного моря (ця книжка вийде третьою).
Ми з дружиною дуже активно відстежуємо ринок дитячої літератури – і перекладної, і рідної. Так от, про риб майже нічого нема. Захотілося щось зробити.
Я взагалі дуже брикливий автор – пишу лише те, що мені важливе. Щодо риб – дуже хотілося, щоб діти дізналися про максимальну велику кількість їх видів, особливо про маловідомих рибок. І саме тому писалися ці віршики.
Книга «Гармидер у Дніпрі» вийшла у видавництві «Чорні вівці». Ілюстрації: Надя Каламєєць.
Матеріал підготувала Валентина Рущак.
Джерело: http://bookforum.ua/pro-shho-moya-knyga-anatolij-dnistrovyj/ 


«Гармидер у Дніпрі» – перша книжка із дитячої трилогії про риб. Друга – «Гармидер в акваріумі», третя – «Гармидер у чорному морі». Це віршики про реальні види риб, які є в наших водоймах, але історії з ними вигадані. Головна суть – розповісти малюкам про існування різних видів риб. Мої риби хіпують, відвідують ресторани, співають любовні серенади, їздять на ламборджині, борються з поганою екологічною ситуацією у своїх водоймах, проводять виборчі кампанії… У багатьох віршах обігруються повадки реальних риб.
У першому «Гаримдері» – про мешканців нашого Дніпра, там я навмисне ввів як персонажів маловідомі різновиди риб, або ж відомі лише фахівцям і рибалкам. Використовую українські назви, які призабулися. Наприклад, «білоочка», яку чомусь усі вперто називають російською «густерою». Усього тут близько 30 видів риб. Читати дітям 3–6 років, перевірено на Марчику (3,5 р.), Настя також слухає з радістю, але нічого не розуміє (2,5 р.) :)