Держа́вний пра́пор Украї́ни

Вексилологія, або прапорознавство (від лат. vexillum — прапор та гр. λόγος – вчення, слово, наука) вивчає прапори, стяги, знамена, хоругви, бунчуки, вимпели, штандарти та інші вексиліуми як історичні пам’ятки, досліджує їхній символічний зміст, а також розвиває на науковому рівні основи їх теоретичного і практичного застосування у сучасних умовах.

Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3^[1].

Прапор України

На формування прапорництва на українських землях важливий вплив справили як традиції Візантії, Центральної Європи, Скандинавії, так і східна практика використання бунчуків — прикріплених до древка кінських хвостів. Про вживання стягів у Київській Русі маємо згадки у писемних та іконографічних джерелах. Переважно це були трикутні клиноподібні прапорці з релігійною символікою.

Чи може мова стати національним символом?

У статті "Про мову, троянди та білих орлів, або Дещо про забутий символ держави" (Голос України, 29.09.2012 р.) ректор Національної школи суддів В. Маляренко пропонує зарахувати українську мову до числа національних символів, визначених у статті 20 Конституції України. Адже за наругу над офіційними державними символами - гербом, прапором, гімном - українське законодавство передбачає досить суворе покарання, а знущання з мови, не менш символічної величини, залишається безкарним.

Чи потребує українська мова додаткових засобів правового захисту? Має мова символічну вартість чи вона є тільки інструментом - засобом інформаційного обміну? Які ризики постають із переведенням мови в категорію суто символічних величин? Прості й непрості запитання.

Символами можуть бути як спеціально створені артефакти (герб, прапор, гімн), так і природні об'єкти (гора Арарат для вірменів, лев для британців, півень для французів тощо). Мова є водночас і артефактом, і природним явищем. Спробуємо з'ясувати, що робить українську мову претендентом на роль одного зі статусних національних символів.

Державні символи України

Державні символи України

В ст. 20 Конституції України передбачено, що державними символами України є 

1. Державний Прапор України, 
2. Державний Герб України і 
3. Державний Гімн України. 

Під державними символами України слід розуміти закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких втілюються національні ідеї, що символізують державність України. Державні символи затверджуються Верховною Радою України. 

Характерними ознаками їх є те, що вони: 

1) виражають національний менталітет, національні ідеї політичного чи історичного змісту; 

2) мають загальнообов'язковий характер. 

Основою державних символів є державний суверенітет.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.
Малий Державний Герб України (автори – А. Гречило, О. Кохан і І. Турецький) затверджено Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р.
Великий Державний Герб України, передбачений Конституцією України, досі не прийнятий. Основна причина – порушення під час проведення конкурсу на кращий проект у 1996-7 рр., вибір проекту з геральдичними помилками та політичні спекуляції навколо цієї проблеми. Виходячи з реального стану речей видається доцільним відредагувати ст. 20 Конституції та залишити тільки один Державний Герб України (затверджений 1992 р. як "малий").
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського, затверджений Законом України 6 березня 2003 р.

          Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття «державні атрибути», до числа яких входять також 

1. столиця держави, 
2. офіційна назва держави, 
3. державна мова, 
4. державна печатка, 
5. національні пісні, 
6. почесні значки, 
7. державні штандарти.