Степан ВАСИЛЬЧЕНКО В БУР'ЯНАХ
«Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це — легенда». — Такими словами починає свою повість про дитинство Великого Кобзаря Степан Васильченко. Правдиво змальовує він непокірну, кипучу вдачу хлопця, показує те «пекло», в якому минали дитячі роки Тараса, розповідає про сирітські поневіряння малого, про «науку» в п'яних дяків, про панську сваволю. І, читаючи ці невигадані історії, не можна не дивуватися легендарній силі поетичного обдаровання Тараса Шевченка, ідо пробилося крізь товстий шар «потрійного гніту».
«В бур'янах»— це лише перша частина великого твору про Кобзаря. Степан Васильчснко збирався написані книгу про все життя геніального поета, але помер, свого задуму не здійснивши.
І
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це — легенда, коли б'усе те діялось не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки.
За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга — царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було — зав'язано, говорити — заказано, ходили німі...
«Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це — легенда». — Такими словами починає свою повість про дитинство Великого Кобзаря Степан Васильченко. Правдиво змальовує він непокірну, кипучу вдачу хлопця, показує те «пекло», в якому минали дитячі роки Тараса, розповідає про сирітські поневіряння малого, про «науку» в п'яних дяків, про панську сваволю. І, читаючи ці невигадані історії, не можна не дивуватися легендарній силі поетичного обдаровання Тараса Шевченка, ідо пробилося крізь товстий шар «потрійного гніту».
«В бур'янах»— це лише перша частина великого твору про Кобзаря. Степан Васильчснко збирався написані книгу про все життя геніального поета, але помер, свого задуму не здійснивши.
І
Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це — легенда, коли б'усе те діялось не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки.
За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга — царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було — зав'язано, говорити — заказано, ходили німі...
