КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ
Костянтин Ушинський відомий насамперед як видатний педагог. Його дитинство й гімназійні роки минули в Україні. Після закінчення Московського університету він працював викладачем.
Костянтин Дмитрович був переконаний, що, навчаючись за нудними й незрозумілими підручниками, діти не можуть здобути ґрунтовних знань. А тому вирішив створити для них новікнижки. Так з’явилися «Рідне слово» й «Дитячий світ». Є в цих підручниках і казки - записані від оповідачів та складені самим автором.
Дитячі твори Ушинського відкривають великі й маленькі таємниці світу. Про витівки старої зими, про те, як сорочка в полі виросла, про Лисицю Патрикіївну та багато іншого ти зможеш прочитати в його книжці «Дітям».
ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ
Розізлилася бабуся-зима: задумала вона всяке дихання зі світу зжити. Передусім почала до птахів добиратися: набридли їй вони своїм криком і цвіріньканням.
Повіяла зима холодом, позривала листя з лісів і дібров і порозкидала його по дорогах. Немає куди птахам подітися: почали вони збиратися в зграйки, думоньку думати. Зібралися, покричали й полетіли за високі гори, за сині моря, в теплі краї. Зостався горобець, та й той під стріху забився.
Бачить зима, що птахів їй не догнати: накинулася на звірів. Запорошила снігом поле, завалила кучугурами ліси; одягла дерева в крижану кору і посилає мороз за морозом. Ідуть морози, один одного зліший, з ялини на ялину перестрибують, потріскують та виляскують, звірів лякають. Не злякалися звірі: в одних кожухи теплі, інші по глибоких норах поховалися; білка в дуплі горішки гризе; ведмідь у барлозі лапу ссе; зайчик стрибаючи гріється; а коники, корівки, овечки давним-давно у теплих хлівах готове сіно жують, тепле пійло п’ють.
Ще дужче лютує зима — до риби добирається; посилає мороз за морозом, один за одного лютіший.
Морозенки жваво біжать, молоточками дзвінко постукують; без клинків1, без підклинців по озерах, по річках мости будують. Позамерзали ріки й озера, та тільки зверху; а риба вся на глибину пішла; під крижаним дахом їй ще тепліше.
1 Клинок, клин — тут: загострений з одного кінця шматок дерева або металу.
«Ну, стривай же, — думає зима, — дошкулю я людям», — і посилає мороз за морозом, один одного лютіший. Затягли морози візерунками шибки у вікнах; стугонять1 і в стіни, і в двері так, що колоди тріскаються. А люди затопили в грубах, печуть собі млинці гарячі та над зимою підсміюються. Трапиться кому по дрова в ліс їхати, одягне він кожуха, рукавиці теплі, взує валянки та як візьметься сокирою махати, то аж піт проймає. По дорогах, наче зимі на сміх, валки2 потяглися; від коней пара стовпом підіймається; візники ногами притупують, рукавицями поляскують, плечима пересмикують, морозці похвалюють.
Найприкріше було зимі, що навіть малеча і та її не боїться! Ковзається собі на ковзанах та на санках, у сніжки грається, баб ліпить, гори будує, водою поливає та ще мороз кличе: «Прийди лишень підсоби!» Вщипне зима зі злості одного хлопчика за вухо, другого за носа, навіть побіліють; а хлопчик ухопить снігу, давай терти, — і запалає в нього обличчя немовби вогонь.
Бачить зима, що нічим їй не взяти: заплакала від злості. Із стріх зимові сльози закапали... видно, весна недалеко!
Переклад Івана Сподаренка
• Поділи казку на частини.
• Виразно прочитай ті частини тексту, які відповідають малюнкам (с. 65). Зверни увагу на велику кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?
• За змістом останнього речення прочитанного твору складіть нову казку.
1 Стугоніти — стукати, ударяючи по чомусь; утворювати тривалий шум.
2 Валка — тут: група запряжених кіньми возів, які рухаються один за одним.
Повтори і пригадай
• Пригадай прочитані казки зарубіжних письменників. Назви казку, у якій невміння тримати язика на
припоні призвело до втрати дружби.
• Яка казка закінчується докором людям: Ніхто й не подумав про квітку, яка найбільше від усіх любила бідну пташку і так хотіла її втішити? Хто автор цієї казки?
• Прочитай кінцівку з казки Пушкіна «Про золотого півника». Чи можна так закінчити казки Топеліуса, Андерсена, братів Грімм? Доведи свою думку.
«Казка — вигадка, проте щось тут, браття, не пусте!»
• Поміркуй, чому одні казки веселі, а інші — сумні. Наведи приклади казок, які вважаєш веселими, і тих, що видаються тобі сумними.
