Державні символи України

Державні символи України

В ст. 20 Конституції України передбачено, що державними символами України є 

1. Державний Прапор України, 
2. Державний Герб України і 
3. Державний Гімн України. 

Під державними символами України слід розуміти закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких втілюються національні ідеї, що символізують державність України. Державні символи затверджуються Верховною Радою України. 

Характерними ознаками їх є те, що вони: 

1) виражають національний менталітет, національні ідеї політичного чи історичного змісту; 

2) мають загальнообов'язковий характер. 

Основою державних символів є державний суверенітет.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.
Малий Державний Герб України (автори – А. Гречило, О. Кохан і І. Турецький) затверджено Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р.
Великий Державний Герб України, передбачений Конституцією України, досі не прийнятий. Основна причина – порушення під час проведення конкурсу на кращий проект у 1996-7 рр., вибір проекту з геральдичними помилками та політичні спекуляції навколо цієї проблеми. Виходячи з реального стану речей видається доцільним відредагувати ст. 20 Конституції та залишити тільки один Державний Герб України (затверджений 1992 р. як "малий").
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського, затверджений Законом України 6 березня 2003 р.

          Державні символи є складовою частиною більш широкого поняття «державні атрибути», до числа яких входять також 

1. столиця держави, 
2. офіційна назва держави, 
3. державна мова, 
4. державна печатка, 
5. національні пісні, 
6. почесні значки, 
7. державні штандарти.

До атрибутів держави зазвичай відносять: 

1. гімн, 
2. герб, 
3. форми звернення між членами суспільства, форми привітання, 
4. пам'ятні дати тощо. 

Головне призначення атрибутів держави - це дати можливість чітко та швидко за зовнішніми ознаками ідентифікувати ту чи іншу державу.

Утім, атрибути держави не слід розглядати в якості її ознак, оскільки (а) окремі атрибути, які ми знаходимо у держави, можуть мати соціальні інститути, що не мають навіть нічого спільного з державою (футбольні клуби, факультети університетів, земляцтва тощо); (б) окремі атрибути держави можуть з'являтися значно пізніше формування самої держави та принципово змінювати свою форму і вид у ході історичного розвитку держави тощо.

Вочевидь атрибути та символи держави мають допоміжне значення для формування та функціонування держави.

Елементи держави - це її речові та матеріалізовані прояви держави. До елементів держави відносять, наприклад, 

• підприємства, 
• будинки, 
• споруди, 
• обладнання тощо. 

Наявність у держави необхідної кількості елементів та їх складових є обов'язковою умовою її нормального (точніше, будь-якого) функціонування держави. Загалом можна уявити державу, яка у своїй діяльності використовує досить обмежену кількість елементів, однак, щоб вона зовсім їх не мала - таке і уявити важко. Це пов'язано з тим, що деякі елементи держави (наприклад, територія, як певна частина земної кулі тощо) є її ознаками. Іншими словами, не всяка ознака держави є її елементом, однак і не всякий елемент держави є її ознакою.

Із зазначеного вище зрозуміло, що в такому випадку змішування понять "ознака держави" та "елемент держави" є неприпустимим.

Під ознакою держави слід розуміти зовнішні та внутрішні характеристики держави як специфічного суспільного феномену, які відрізняють його від інших схожих суспільних феноменів (наприклад, громадських об'єднань, колоній тощо).

Поряд із поняттям "ознака держави" у літературі використовуються поняття "елемент держави", "атрибут держави" та "символ держави". Ці поняття не слід змішувати, хоча у них є свої точки перетину змістовних навантажень.

Таким чином, аналізуючи сучасний стан щодо поняття держави з точки зору розуміння її ознак, у сучасній вітчизняній науковій літературі до них відносять:

• територію;

• населення;

• громадянство;

• державний суверенітет;

• публічну владу;

• державний апарат;

• право;

• податки та збори.

Конституція України

(прийнята 28 червня 1996 р.)

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

{Офіційне тлумачення частини першої статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/99 від 14.12.99}

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

 

Стаття 20 КОНСТИТУЦІЇ України

Конституція України
(прийнята 28 червня 1996 р.)

Стаття 20.

Державними символами України є Державний прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Державний прапор України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 19, ст.257)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Затвердити Державним прапором України національний прапор, що
являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних
за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього
кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини
прапора до його довжини 2:3.

Голова Верховної Ради України І. ПЛЮЩ

м. Київ, 28 січня 1992 року
N 2067-XII

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Державний герб України

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Державний герб України


( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 40, ст.592 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його
головним елементом великого герба України.
2. Зображення Державного герба України поміщується на
печатках органів державної влади і державного управління, грошових
знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах,
бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій
зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.

Голова Верховної Ради України І. ПЛЮЩ
м. Київ, 19 лютого 1992 року
N 2137-XII

ЗАКОН УКРАЇНИ Про Державний Гімн України

Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на
музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору
П. Чубинського в такій редакції:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного
значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну
України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під
час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою
відповідальність, передбачену законом.
Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його
опублікування.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 6 березня 2003 року
N 602-IV