Урок. У товаристві лад-усяк тому радіє. "Лебідь, Щука і Рак", "без труда нема плода", "Коник-стрибунець" Л. Глібов (напам'ять).

У товаристві лад-усяк тому радіє. "Лебідь, Щука і Рак", "без труда нема плода", "Коник-стрибунець" Л. Глібов (напам'ять). 

Констпект уроку 

Байка — невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту. У байках в образах тварин, рослин, різних предметів зображено людей.

У більшості байок є повчальний висновок, з якого читачі можуть зрозуміти, що схвалюється, а що засуджується. Автора таких творів називають байкарем.

 

Леонід Глібов

Леонід Глібов — видатний український байкар. Поет народився на Полтавщині. Ще в гімназії почав писати вірші. Більшу частину життя він прожив у Чернігові, де працював у школі, багато писав для дітей і дорослих.

Пригадай віршовані загадки, пісеньки, акровірші цього автора.
 

Байки, що ти прочитаєш, знають багато поколінь українських дітей.
Чим вони заслужили таку шану?
Поміркуй про це, ознайомившись із творами Леоніда Глібова.

Почтовая открытка «Лебедь, Щука и Рак»,
1967г. СССР

Перевірка й оцінювання уміння читати виразно, читати напам’ять

Перевірка й оцінювання уміння читати виразно, читати напам’ять
(щоб завантажити посібник-таблицю, натисніть тут)

Перевірку уміння читати виразно радимо здійснювати в процесі поточного контролю (під час поурочного вивчення теми, перевірки домашнього завдання). Виразність читання перевіряється на знайомому тексті, після попередньої підготовки.

Якість виразного читання, читання творів напам’ять доцільно визначати за такими критеріями:

– правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;

– виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності);

– дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів).

У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Орієнтовні вимоги до якості читання напам’ять є наскрізними для учнів 1-4 класів.

Перевірку читання напам’ять рекомендуємо здійснювати індивідуально у процесі поточного контролю. Доцільно проводити протягом 2-3 уроків перевірку читання напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення.

Перевірку вивчення напам’ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) радимо проводити в процесі поточного оцінювання.

Програмою передбачено вивчення приблизно такої кількості віршів

1 кл.	2 кл.	3 кл.	4 кл.
5 віршів, не менше ніж 4 рядки в кожному	6-7 віршів	7-8 віршів	8-10 віршів, 2-3 уривки з прозових творів

Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
		Правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору	Виразність читання	Дотримання учнями орфоепічних норм
І рівень – початковий	1	Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру	Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка	Припускається численних помилок у вимові та наголошуванні слів
	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру	Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка	Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів
	3	Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру	Учень (учениця) читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка	Припускається дещо меншої кількості помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6)
ІІ рівень – середній	4	Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя	Учень (учениця) читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка	Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5)
	5	Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя	Учень (учениця) читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя	Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків
ІІ рівень – середній	6	Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1-­2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно	Учень (учениця) читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя	Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків
ІІІ рівень – достатній	7	Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно	Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоцій не забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону	Припускається 2­-3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків
	8	Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно	Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін.	Припускається 1­-2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків
	9	Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1-­2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно	Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій	Може допустити 1­-2 орфоепічні помилки
ІV рівень – високий	10	Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно	Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз	Може допустити 1­-2 орфоепічні помилки
	11	Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору	Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та поза мовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору	Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє
	12	Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору	Учень (учениця) читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; передає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається	Дотримується норм літературної вимови

Дикція (від лат. dictio - вимова)

Дикція (від лат. dictio - вимова) — чітке вимовляння звуків відповідно до фонетичних норм мови. Виразність дикції- важлива сторона майстерності актора, співака, промовця.

Чітка артикуляція звуків залежить від ступеня натренованості активних органів мовлення – губ, язика. Тому відпрацювання чіткої дикції завжди починається з м’язових тренувань – артикуляційної гімнастики.

Після вироблення чіткості дій активних органів мовлення з допомогою артикуляційної гімнастики необхідно перейти до формування правильних навиків вимовляння окремих голосних і приголосних звуків мови. Необхідно пам’ятати, що при вимові голосних треба звертати увагу на правильну позицію і фокусувати звук на кінчиках прикритих губ.

Артикуляція голосних повинна бути чіткою, але не розмашистою – рухи невеликі по амплітуді, губи зібрані.

 Для вироблення чіткої дикції щодня вправляйтесь у чіткому вимовлянні скоромовок.

Відомі майстри художнього слова говорять, що дикція багато в чому визначає професійну відповідність артиста, а недоліки в дикції заважають, або й не дають можливості бути артистом. Ці вимоги справедливі й для оратора. При оволодінні азами красномовства недоліки в дикції ліквідуються. Адже дикція – це ступінь виразності у вимовлянні слів і складів, це манера вимови звуків, а манери, як відомо, можна і треба вдосконалювати.

Однак, самі по собі дефекти вимови не так шкідливі, як небажаний ефект, що викликається викривленням звуків. Чітка дикція полегшує сприймання мови аудиторією, а неясна, розпливчата вимова заважає розумінню слів; погане вимовляння іноді просто обезсмислює фрази. Сильні перекручення звуків – різке “р”, свистяче “с”, шепеляве “ш” – відволікають увагу слухачів, примушують їх прислуховуватися до дефектів звучання, переривають хід думки.

Видатний давньогрецький оратор Демосфен брав у рот камінчики і так читав на пам'ять уривки з творів поетів, щоб зробити свою вимову чіткішою.

http://diktory.com/dyhanie.html

 http://www.mastergolosa.ru/kak-rabotat-so-skorogovorkami

Загадки для дітей українською мовою

Загадки для дітей українською мовою

Что почитать детям - 50 книг по рекомендации от Хаяо Миядзаки:

Что почитать детям - 50 книг

 по рекомендации от Хаяо Миядзаки:

http://www.crunchyroll.com/anime-feature/2011/07/15/exhibition-50-recommended-books-by-hayao-miyazaki

1)«Маленький принц» (Le Petit Prince), Антуан де Сент-Экзюпери (1943)
2) «Приключения Чиполино» (Il Romanzo di Cipollino), Джанни Родари (1956)
3)«Роза и кольцо», (The Rose and the Ring), Уильям Мейкпис Теккерей (1854)
4) «Маленькая книжная комната» (The Little Bookroom), Элеонора Фарджон (1955)
5) «Три мушкетера» (Les trois mousquetaires), Александр Дюма (1844)
6) «Таинственный сад» (The Secret Garden), Франсис Элиза Бернетт (1909)
7) «Сага о Нибелунгах», (Die Nibelungensage), Густав Шалк (1891)
8) «Алиса в стране чудес» (Alice’s Adventures in Wonderland), Льюис Кэрролл (1865)
9) «Приключения Шерлока Холмса» (The Adventures of Sherlock Holmes), Артур Конан Дойл (1891)
10) «Норвежская ферма» (A Norwegian Farm), Мария Гамсун (1933)
11) «Конек-горбунок», Петр Ершов (1834)
12) «Жизнь насекомых. Рассказы энтомолога», Жан-Анри Фабр (1879-1907)
13) Toui Mukashi no Fushigina Hanashi-Nihon Reiiki, Цутому Минаками (1995)
14) «Рассказы и сказки», Лев Толстой (1886)
15) «Орел девятого легиона» (Eagle of the Ninth), Розмари Сатклиф (1954)
16) «Винни-пух» (Winnie-the-Pooh), Алан Милн, (1926)
17) «Принцы ветра», (Les Princes du Vent ), Мишель-Эме Боду (1956)
18) «When Marnie Was There», Joan G Robinson (1967)
19) «Бесконечная зима» (The Long Winter), Лора Инглз Уайлдер (1940)
20) «Ветер в ивах» (The wind in the Willows), Кеннет Грэм, (1908)
21) «Летающий корабль» (The Ship That Flew), Хильда Льюис, (1939)
22) «Flambard», Kathleen Wendy Peyton (1967)
23) «Том и полночный сад» (Tom’s Midnight Garden), Филипп Пирс (1958)
24) «Приключения Тома Сойера» (The Adventures of Tom Sawyer), Марк Твен (1876)
25) «Ресторан многих заказов» (Chumon no Ooi Ryouriten), Кэндзи Миядзава (1924)
26) «Хайди» (Heidi), Йоханна Спири (1888)
27) «20 тысяч лье под водой» (20000 lieues sous les mers), Жюль Верн (1870)
28) «Добывайки» (The Borrowers), Мэри Нортон (1952)
29) «Девять сказок» (Devatero pohadek), Карел Чапек (1931)
30) «Ласточки и амазонки» (Swallows and Amazons), Артур Рэнсом (1930)
31) «Летающий класс» (Das fliegende Klassenzimmer), Эрих Кестнер (1933)
32) «Робинзон Крузо» (Robinson Crusoe), Даниэль Дефо (1719)
33) «Остров сокровищ» (Treasure Island), Роберт Льюис Стивенсон (1883)
34) «Двенадцать месяцев», Самуил Маршак (1943)
35) «Тисту - мальчик с зелеными пальцами» (Tistou les pouces verts), Морис Дрюон (1957)
36) «The man who planted the welsh onions», Kim Soun (1953)
37) «Странные истории» (Strange Stories from a Chinese Studio), Пу Сунлин (1740)
38) «Путешествие доктора Дулитла» (The Voyages of Doctor Dolittle), Хью Лофтинг (1922)
39) «Путешествие на Запад» (Journey to the West), У Чэнъэн (1590)
40) «Маленький лорд Фаунтлерой» (Little Lord Fauntleroy), Фрэнсис Ходгсон Бёрнетт, (1886)
41) «Из архива миссис Базиль Э. Франквайлер, самого запутанного в мире» (From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), Элейн Лобл Конигсбург, (1968)
42) «Все мы — дети из Бюллербю» (Alla vi barn i Bullerbyn), Астрид Линдгрен (1947)
43) «Хоббит, или туда и обратно» (The Hobbit, or There and Back Again), Джон Рональд Руэл Толкиен (1937)
44) «Волшебник Земноморья» (A Wizard of Earthsea), Урсула Крёбер Ле Гуин (1968)
45) «Маленькая белая лошадка» (The Little White Horse), Элизабет Гоудж (1946)
46) «Нас было пятеро», (Bylo nas pet) Карел Полачек, (1969)
47) «City Neighbor: The Story of Jane Addams», Clara Ingram Judson (1951)
48) «The Radium Woman», Eleanor Doorly (1939)
49) «Происшествие в Оттербери» (The Otterbury Incident), Сесил Дэй-Льюис (1948)
50) «Серебрянные коньки» (Hans Brinker or The Silver Skates), Мэри Додж (1865)

Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу

Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу 

ІІІ. Соціокультурна змістова лінія
Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)
	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
Назва рідної держави і її столиці. Закріплення і розширення знань про державу Україну, її столицю. Держава Україна, її столиця. Історичне минуле держави Україна, її столиці.	знає назву своєї держави і її столиці;	знає і записує назву рідної держави (Батьківщини) і її столиці;	знає і розповідає про походження назви держави і її столиці;	знає і розповідає про утворення української держави, засновників її столиці;
Розташування України в Європі.				знає про те, що Україна є європейською державою, про розташування на українській території географічного центру Європи;
Історичне минуле України доби Київської Русі.			знає і розповідає про Київську Русь, найвідоміших її князів (Ярослава Мудрого, Володимира Великого, княгиню Ольгу та ін.);
Історичне минуле України часів Запорізької Січі.				знає і розповідає про утворення і значення в історії України Запорізької Січі, найвідоміших гетьманів (Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та ін.);
Відомі люди України минулого і сьогодення.			знає імена окремих найвідоміших українських письменників, поетів, художників тощо.	знає імена окремих найвідоміших українських винахідників, учених, акторів, музикантів тощо.
Рідне місто чи село. Рідний край:	знає назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає;	розрізняє велику і малу батьківщини; знає і записує назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає; знає свою домашню адресу;	Рідний край: місце розташування на території України (Закарпаття, Буковина, Крим та ін.), природа, вулиці і майдани, пам’ятні місця розповідає усно про рідний край, його природу; записує власні назви рідного містачи села (назви вулиць, майдану, річки тощо); записує свою домашню адресу;	Минуле і сьогодення рідного краю, його природа, люди, що прославили рідне місто чи село. складає письмову розповідь про походження назви рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає, майдану, річки тощо, про природу, відомих людей рідного краю;
Державні символи України. Характерні особливості державних символів України. Українська мова як державний символ України.	має уявлення про державні символи України (прапор, герб, гімн, мова);	розпізнає державні символи України  (прапор, герб, гімн, мова);	описує усно  прапор і  герб України; знає напам’ять державний гімн;	знає і пояснює, що символізують кольори на прапорі України, герб–тризуб;  знає напам’ять державний гімн і пояснює його зміст;  усвідомлює і пояснює, чому українська мова є державним символом нашої держави;
Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час них. Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час цих свят. державні свята	знає найвідоміші народні і релігійні свята: 1.       Свято Миколая, 2.       Різдво, 3.       Новий рік, 4.       Великдень, 5.       Івана Купала та ін., обрядові дійства, в яких можуть брати участь діти.	знає найвідоміші народні і релігійні свята : 1.       Свято Миколая, 2.       Новий рік, 3.       Різдво, 4.       Великдень, 5.       Трійця та ін.  обрядові дійства, якими вони супроводжуються.		знає державні свята : 1.       День Незалежності, 2.       День Конституції, 3.       День Соборності України 4. День Державного Прапора України
Національні символи України Українські народні звичаї, традиції, обереги.	має уявлення про українські національні символи (верба, калина);	має уявлення про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник та ін.);	розповідає про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.);	знає і розповідає про найпоширеніші народні звичаї і традиції (зустрічати гостей з хлібом–сіллю, дарувати вишитий рушник тощо); знає і розповідає про українські обереги (вишиванка, вишитий рушник, підкова, часник, пучечки зілля тощо);