Норма літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, що закріплюються в процесі суспільної комунікації.
Розрізняють різні типи норм: орфоепічні, граматичні, орфографічні, лексичні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні, акцентуаційні.
Орфоепічні норми регламентують правила вимови звуків, звукосполучень та наголошування слів.
Вивчення правильної вимови спрямовується на подолання помилок, серед яких насамперед виділяються фонематичні та фонологічні.
Фонематичні помилки - це порушення, пов'язані зі змішуванням фонем, із заміною однієї фонеми іншою, наприклад: вимова с замість |з| везти - вести казка - каска
вимова т замість д
родовий - ротовий гадка - гатка привід - привіт
Такі помилки спотворюють зміст слова. Інколи фонематична помилка зумовлюється пропуском однієї із фонем, наприклад:
Правильно Неправильно
плутати путати
плутаю путаю
плутають путають
Дуже часто у мовленні замість фонеми |ф| вживають поєднання фонем |хв|, а замість |хв| - фонему |ф|:
Правильно Неправильно
факт хвакт
фарба хварба
фах хвах
фахівець хвахівець
феномен хвеномен
форматний хворматний
функціонувати хвункціонувати
хвала фала
хвороба фороба
Фонетичні помилки - це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів звуків, наприклад:вимова Іл'І замість /л/
лекція -лекція телеграма - телеграма
вимова [і] замість [и] у словах іншомовного походження
директор - діректор тираж - тіраж симпозіум - сімпозіум циркулярний - ціркулярний
ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ
ВИМОВА СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Наголос у словах. Акцентуаційні норми
Немає коментарів:
Дописати коментар