Оторвалась у Пети от штанов пуговица. Подхватил он одной рукой штаны, другой пуговицу и побежал домой.
— Мама, — говорит, — пришей мне скорее пуговицу!
А мама у Пети — художник. Сидит она за столом и картинку для детской книжки рисует.
— Подожди, Петя, — говорит мама, — я сейчас занята. А ещё лучше — возьми иголку с ниткой и пришей сам.
Достал Петя иголку, нитку, хочет сам пришить пуговицу. Начал он нитку в иголку вдевать — никак не получается. Долго бился, наконец попал ниткой в игольное ушко. Потом узелок на конце завязал, тоже оказалось совсем не просто.
Начал пуговицу пришивать — беда: иголка в пуговичные дырки не лезет, да ещё норовит палец уколоть, а нитка путается и рвётся.
Ничего не получилось.
Тут мама картинку дорисовала, взяла иголку с ниткой, раз-раз — и за минуту пришила.
— Мам, а мам, — спрашивает Петя, — почему это мне пуговицу пришить трудно, а тебе легко?
— А это потому, Петенька, что я их, наверное, уже сто штук пришила, вот мне и легко.
— А если я пришью сто штук, мне тоже станет легко?
— Конечно, Петенька, — ответила мама.
Надел Петя штаны и во двор побежал.
А на следующее утро пошёл дождь, маме надо было уходить по делам, и Петя остался дома один. Достал он коробочку с пуговицами, иголку, нитки и стал учиться пуговицы пришивать.
Первые две пуговицы он пришил к занавеске, потом ещё пять — к скатерти, другие четыре — себе на свитер.
И каждый раз у него всё лучше получается. А мама всё не идёт. Тогда Петя взял её халат и пришил к нему четыре больших зелёных пуговицы, две красных и одну маленькую коричневую, и на фартук шесть пуговиц, и на кухонное полотенце — две! И каждую пуговицу он пришивал всё быстрее и лучше!
А потом пришла мама, она очень смеялась, увидев пуговицы на неподходящих местах, велела их аккуратно спороть. Но самую последнюю пуговицу она заметила поздно вечером, когда ложилась спать, — на самой середине своей подушки!
До 82 річниці Всеволода Нестайка Урок позакласного читання в 2 класі за
повістю-казкою В.Нестайка «Дивовижні
пригоди в лісовій школі». Мета уроку:
прищеплювати дітям любов до читання, цікавість до дитячої книги на прикладі
творчості Всеволода Нестайка;Вдосконалювати навички правильного, свідомого,
виразного читання; розвивати мислення, пам’ять; виховувати почуття
дружби та взаємодопомоги; розвивати інтерес до навчання, створюючи оптимальні
умови навчання через групову роботу.
Хід уроку
1.Повідомлення теми уроку
Робота в групах Перша та
друга група (перший ряд) отримують завдання відібрав ти серед отриманих карток
тільки назви тварин ( Додаток 1). Третя та четверта
група (другий ряд) отримують завдання серед запропонованих карток
відібрати тільки жанри художніх творів народної творчості (Додаток 2). П’ята та шоста група
отримують завдання серед запропонованих карток відібрати тільки імена та
прізвища письменників (Додаток 3). (На кожному ряду
відповідає та, група, яка закінчила роботу першою. Група, яка
закінчила другою називає зайві слова).
-Прочитайте назви тварин. -Назвіть зайві слова. -Прочитайте види художніх творів. -Назвіть зайві слова. -Прочитайте імена письменників. -Назвіть зайві слова. -Який з названих жанрів дуже
люблять всі діти? -Який ваш улюблений письменник? -Що об’єднує всіх цих тварин? -Тема нашого уроку
«Дивовижні пригоди в лісовій школі» Всеволода Нестайка.
2.Знайомство з фактами
біографії письменника.
«Довідкова служба» повідомляє заздалегідь підготовану
інформацію про письменника (Додаток 4).
-Коли народився письменник? -Які назви його творів ви запам’ятали? -На скільки мов світу перекладено
його твори?
3.Гра «Розшифруй ім’я героя».
Діти читають зашифровані імена героїв, на екрані з’являються ілюстрації з книжки з портретами героїв
(Додаток 5).
4.Зустріч з героями лісової
школи.
Діти в костюмах учнів лісової школи представляють свого
героя (Додаток 6).
5.«Знайди відповідність»
Діти з’єднують ім’я вчителя і предмет, який він викладає
(Додаток 7). Робота в групах.
Скласти розклад уроків на один день для лісової школи. Фізкультхвилинка Пісня (Додаток 8).
6.Робота над
улюбленим уривком.
Робота в групах. Перша і друга група
отримують завдання прочитати уривок вправою «Стрибки по грудках» (Читається
перше та останнє слово в кожному рядку). Третя та четверта
група отримують завдання прочитати уривок «Ланцюжком». П’ята та шоста група отримують
завдання прочитати уривок за особами. Діти готуються 1 -2
хвилини до виконання завдання (перша, друга, третя, четверта групи проглядають
текст,а п’ята та шоста розподіляють
ролі). Завдання перед
читанням: прослухати уривок і сказати чим схожа лісова школа на звичайну?
(Додаток 9).
7.
8.Підсумок уроку.
Робота в групах. Діти обговорюють питання:
-Чого нас навчає ця казка?
Кожна група презентує свій варіант відповіді.
Додаток 1 Порося,
ведмедик, лоза, лис, рись, коза, вовк, ліс, білка, борсук, рис, гілка,
лось, заєць, їжак, кіт, кит. Додаток 2 Казка, абзац,
оповідання, речення, прислів’я, текст, вірш, повість, загадка. Додаток 3 Анатолій
Костецький, Ліна Костенко, Ані Лорак, Микола Сингаївський, Андрій Шевченко,
Всеволод Нестайко, Леся Українка, Віталій Кличко, Максим Рильський. Додаток 4
Всеволод Зиновійович Нестайко народився 30
січня 1930 року в місті Бердичеві на
Житомирщині. Після втрати батька вони з
мамою переїжджають до Києва. 1947 року, скінчивши
десятирічку, вступає на слов’янське відділення філологічного
факультету Київського університету.
Нелегкими були повоєнні роки Всеволода Нестайка:
голодними, але то були роки юності і
студентства, які запам’ятовуються на все життя.
В.Нестайко працював у редакціях журналів
«Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З
1956 по 1987 рік завідував редакцією «Веселка».
Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за
повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи
Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії
імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його
вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»).
1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури
трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х.
Андесена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури
Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу, в тому числі
англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською,
бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та іншими Додаток 5 ашюрХ
кюнабаК, килйахиМ окнедемдеВ, кидуР окневосиЛ,аксїаР уянМ, акчоріВ кучрівиВ,
аніЗ окшебеБ, яроБ куС, ясоК ьнахуВ, ясаВ нициК, окьлоК акчюлоК, кичвоВ
окневоВ. Додаток 6 Кося Вухань
–кмітливий, життєрадісний зайчик. У нього завжди багато цікавих ідей. Переміг
власні страхи. Колько Колючка –
найкращий друг Косі Вуханя, підтримує всі його ідеї. У минулому – боягуз. Михайлик Ведмеденко
– син директора лісової школи. Вовчик хотів до нього підлизатися, але Михайлик
його розкусив. Добрий, всім хоче допомогти. Вовчик Вовченко –
забіяка, дуже любить дражнитися. Був помічений у брехні та розпусканні зубів. Рудик Лисовенко –
все повторює за Вовчиком: дії, слова. Особлива прикмета – не вимовляє літеру
«р». Раїска Мняу
– смілива, перша, хто дала відсіч Вовчику, після чого він став її побоюватися. Вірочка
Вивірчук – маленька, завжди усміхнена білочка. Допомагала Раїсці, Косі та
Колькові врятувати Вовчика від Шакала Бацили. Соня Лось – тихе,
спокійне лосеня. За її спину не раз ховався Кося Вухань. Хрюша Кабанюк –
лінькувата, обожнює баранки. Спочатку весь час ревіла, чим втягнула своїх
друзів у халепу. Зіна Бебешко
–лісове козеня, дружить з дівчатками лісової школи. Боря Сук – спокійне
виховане борсученя. Ніколи не сперечається. Вася Кицин – мав
котяче прізвище та ім’я, а виявився справжнім
левом. Додаток 7 Бегемот
Гіпопотамовичведмежа мова Лисавета
Патрикіївнаматематика Жирафа
Жирафіївнаісторія Макак
Макаковичгеографія Мамонт
Африкановичсольфеджіо Пантера
Ягуарівнафізкультура Бурмило
Михайловичлісознавство Додаток 8 Дуже нас
колись лякали Хулігани і шакали. Ми боялися,
тремтіли, Слова їм сказать не
сміли. А тепер вже, а
тепер Ми не боїмося. З хуліганів ми
тепер Дружно сміємося.(на
музику пісні Г.Гладкова «Пісня про чаклунів» із фільма «Новорічні пригоди Маші
та Віті» Додаток 9 Кося ще
раз зітхнув і повільно поплентався за
Кольком у клас.
Бурмило Михайлович одкрив журнал
і подивився на клас:
-Хто не виконав
завдання, піднесіть лапу!
Всі завмерли. Лапу
не підніс ніхто.
-Гаразд. Починаю
викликати.
Кося
Вухань ліг на парту грудьми й
сховався за спину Соні Лось, що сиділа
попереду.
-Вовченко!
«Ху! – полегшено
видихнув Кося. – Пронесло!»
-А скажи, Вовченко, що
було задано на сьогодні. -Е-е…на сьогодні… було…
задано… було на сьогодні… е-е… - Вовчик
енергійно махнув
лапою знизу вгору, що означало: «Підказуйте,
чорти, швидше!»
-Провідміняти «ведмідь», -
підказала Зіна Бебешко. -Проведмежати… е-е… о-о…
ведмінь… - прохарамаркав Вовчик. -Хе! – скривився
Бурмило Михайлович. – Ну, давай, «ведмежай»,
артист! Тільки не підказуйте! Хай сам «ведмежає».
Вовчик Вовченко
безпорадно озирнувся навколо й почав:
-Ну… ну…я… е-е… я – ведмідь… ти –
ведмідь… він – ведмідь… Ми…
е-е…ведмеді… ви – ведмеді… вони – ведмеді…
-Овва! Багато вас,
ведмедів, назбиралося, - усміхнувся директор.
ОксанаСенатовичнародилася 2 січня 1941 року в м. Бережани Тернопільскої області, у сім'ї вчителів — Павла ЗеноновичаСенатовича і Марти Сигізмундівни Орнатовської. Після закінчення у 1957 році Завалівської середньої школи з відмінним атестатом і золотою медаллю, навчалась у Львівському політехнічному інституті.У 1960-ті роки працювала інженером, у 1970-ті — на профспілковій роботі, зокрема у Будинку технічної творчості молоді та юнацтва, із середини 1980-х — на творчій роботі, 1993—1997 — головний редактор щомісячної газети «Діти Марії». Неодноразово перебувала в сусідній з Бережанами Козовій. Померла 31 березня 1997 року у Львові, похована на Личаківському цвинтарі поруч із своїм чоловіком, поетом Володимиром Лучуком (1934—1992).
Творчість До закінчення школи мала чималий поетичний доробок, який складався із десятка зошитів з віршами. Навчаючись у Львівському політехнічному інституті, поетеса дебютувала добіркою віршів у збірнику «Яблуневий цвіт» (1961). А перша власна поетична збірка «Стебло» вийшла 1968 року. Потім побачили світ наступні поетичні збірки — «Діапазон весни» (1979), «Голубий голос» (1984), «Чоловік з трояндою» (1986), а також поетичне вибране — «Обличчям до голуба» (1990).
Проте найяскравіше розвинувся талант письменниці у поезії для дітей. Вийшли друком такі збірки: «Червоні лелеки» (1970), «Вісім сотень колобків» (1972), «Вчиться вересень читати» (1977), «Сніговик» (1981), «Живемо в одному домі» (1983), «Шпаки на колесах» (1989), «Соловейку, тьох-мажор!» (1990), «У краєзнавчому музеї: Азбука для Левка» (1992). А 1991 року до 50-річчя ОксаниСенатовичвийшло вибране під назвою «Вчиться вересень читати», куди увійшов також оновлений варіант повісті «Не виростуть хлопці без дощу», перше видання якої з’явилося ще 1974 року.
ОксанаСенатовичв останній рік життя написала 2 повісті для дітей — «Пані Будьласка і вуйко Пампулько» та «Про Люлька Смока і Котів—– місто чудес(не)». Перша з них посмертно була надрукована у журналі «Соняшник» (2000) і вийшла окремим виданням (2007), друга лише фрагментарно друкувалася в газеті «Діти Марії», яку письменниця редагувала упродовж чотирьох із лишком років наприкінці свого життя. Остання повість ОксаниСенатовичуперше була надрукована повністю в журналі «Педагогічна думка» (2007, № 1) і увійшла до вибраного письменниці «Малий Віз» (2007), що з’явилося в серії «Хрестоматія школяра».
Дванадцять місяців Українська народна казка Гуцульщини
Був чоловік та й жінка. Мали вони дівчинку. Мама вмерла, а дівчинка лишилася. Тато другий раз оженився і взяв мачуху з дитиною. Так та дівчинка бідувала, підлогу під коровою щорання і щовечора мила. Так її мачуха зицирувала *. Дуже ненавиділа мачуха ту дівчинку. Вона її від’їдала від хати. Хотіла, аби тато відігнав її геть. А тато все каже:
— Най дитина буде коло хати. Ти ж у її мами в хаті, ти ж у її мами на ґрунті *. Та й хочеш дитину відогнати?
Тата не було дома, а мачуха, аби тої дівчинки збутися, в страшні морози висилає її в ліс за фіялками, аби дівчинка в лісі замерзла.
Знаешь ли ты, сколько месяцев в году? Двенадцать. А как их зовут? Январь, февраль, март, апрель, май, июнь, июль, август, сентябрь, октябрь, ноябрь, декабрь. Только окончится один месяц, сразу же начинается другой. И ни разу еще не бывало так, чтобы февраль пришел раньше, чем уйдет январь, а май обогнал апрель.
