Дмитро Білоус. Диво калинове (збірка)

Для молодшого шкільного віку

Диво калинове

Вірші і віршовані загадки про любов до рідної мови та інших мов.

Автори: Білоус Дмитро

Художники: Кошель Олександр

Читати "Диво калинове" 
dyvo_kalynove_n_200613.djvu (10,7 МВ) 

1988 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 160.

Дмитро Білоус

Дмитро Білоус from estet13

Тематична зустріч до 90-річчя Грицька Бойка

Тематична зустріч до 90-річчя Грицька Бойка
Донецький будинок працівників культури, 28.10.2013






k

Іван Франко Лис Микита

«Троє кошенят» (за Д. Біссетом)

№15 Робота з дитячою книжкою. «Троє кошенят» (за Д. Біссетом)

I.                  Прочитай казку.

Троє кошенят

Колись давно жила бабуся, що мала кішку і троє кошенят. Одне кошеня казало: «Няв!» Друге казало: «Няв!» А третє казало: «Гав-гав!»

Мама-киця дивувалася:

– Не можна казати «Гав-гав!», кажи: «Няв!», як усі.

– Няв! – сказало перше кошеня.

– Няв! – сказало друге.

– Гав-гав! – сказало третє кошеня, яке звали Чорнушка.

Бабуся дала кішці та двом першим кошенятам молока, а Чорнушці кістку.

– Тобі я дам молока, як навчишся казати «Няв!», – промовила стара.

Бідолашна Чорнушка не любила кісток і надумала піти у світ – чи не навчиться десь там казати: «Няв!»

Спершу вона зустріла корову.

– Му-у-у! – сказала корова. – Я їм травичку.

Чорнушка засумнівалася, чи припаде їй трава до смаку, тож пішла собі далі.

Потім вона зустріла маленьку дівчинку і спитала в неї, що та любить їсти.

– Шоколадні тістечка, бутерброди з джемом і апельсинове желе, – відповіло дівча.

Чорнушці здавалося, що їй таке не сподобається. Вона зажурилася й почала плакати. Саме в цей час проїздив неподалік паротяг.

– Чого ти плачеш, кицюню? – спитав він.

– Бо я голодна і хочу молочка, – відповіла Чорнушка.

– Ой, бідолашна! – сказав паротяг. – А вугілля тобі не зарадить?

– Навряд, – мовила Чорнушка. Та все ж таки покуштувала вугілля, яке їй справді зовсім не сподобалося.

– У нас на залізниці є й інші машини, я можу попросити в них бензину для тебе, – запропонував паротяг.

Однак Чорнушка не любила бензину, тому попрощалася з паротягом і пішла далі.

Згодом вона побачила маленького цуцика з його мамою.

І раптом цуцик озвався: «Няв!»

– Що ти сказав? – перепитала Чорнушка.

– Няв! – відповів собачка.

А його мама промовила:

– Не можна казати: «Няв!» Треба казати: «Гав-гав!», як усі собачата. Поки ти так не скажеш, тобі не перепаде смачної кісточки!

– Слухай, а коли я віддам тобі своє «Гав-гав!», що ти даси мені за це? – спитала Чорнушка.

– Я віддам тобі своє «Няв!» – відповів цуцик.

Так вони й помінялися. Собачатко побігло до мами і сказало: «Гав-гав!» Мама зраділа й дала йому кісточку.

А Чорнушка подалася додому. Коли вона повернулася, був час підвечірку, і бабуся налила кішці та двом кошенятам молочка.

– Няв! – сказала кішка.

– Няв! – сказало перше кошеня.

– Няв! – сказало друге.

– Няв! Няв! Няв! – сказала Чорнушка.

Тож бабуся налила їй велике блюдце молока.

– Мурр, – промуркотіла кішка.

– Муррр, – замурчало перше кошеня.

– Муррр, – підхопило друге.

– Муррр, мурр, муррр! – замуркотіла Чорнушка і вихлебтала своє молоко.

Дональд Біссет

художник Юлія Муравйова

II.               Дай відповіді на запитання в письмовій формі.

- Що дивного відбувалося у казці?__________________________________

________________________________________________________________

- Чим третє кошенятко відрізнялося від інших?_______________________

______________________________________________________________

     - Чим сподобалася вам казка за Д. Біссетом «Троє кошенят»?__________

_______________________________________________________________

III. Уточнення знань дітей про веселку.

Поясок ясний зіткала,

Небеса оперезала,

Після дощику з'явилася,

Ніжнобарвно заіскрилася.

- Коли на небі з'являється веселка?__________________________________

- Якими кольорами вона сяє?_______________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

- Який колір є вашим улюбленим?___________________________________

- З чим його можна порівняти?____________________________________

В. А. Симоненко «Подорож у країну Навпаки»

№8 Робота з дитячою книжкою. В. А. Симоненко «Подорож у країну Навпаки»

I.                  Прочитай текст.

Василь СИМОНЕНКО
Подорож у країну Навпаки
(Казка)

Лесик, Толя й два Володі
Сумували на колоді.
Лесик скаржився: «Хлоп'ята,
Страх як тяжко жить мені —
Слухай маму, слухай тата,
Умивайся день при дні.
Ох, і тяжко жить мені!»
Толя теж сидить бідує,
Вилива жалі свої:
«Дуже Тоня вередує,
Розважай весь час її...»
А Володя скиглить:
«Тато Змусив квіти поливати...»
І зітхає вся четвірка:
«Як нам тяжко, Як нам гірко!»
Раптом трісь — і перед ними
Бородань малий з'явивсь,
Хитруватими очима
На четвірку він дививсь.
І сказав до них суворо
Цей химерний чоловік:
«Я почув про ваше горе
Й через доли, через гори
Свою бороду волік —
Поспішав мерщій сюди
Виручати вас з біди.
Недалеко звідсіля
Є чудна одна земля —
Там ні дня нема, ні ночі,
Кожен робить там, що схоче...»
Тут всі четверо до нього:
«Поможіть нам, поможіть!
Як пройти в оту країну,
Розкажіть нам, розкажіть!»
«Поможу я вам охоче,-
Каже власник бороди,
— Ви на мить заплющіть очі —
Я відправлю всіх туди».
Тільки так усі зробили,
Всіх як вітром підхопило,
Закрутило, завертіло,
Заревло і загуло
Й над степами,
Над лісами
Аж під небом понесло!
Як розплющили всі очі,
Закричали:
«Тру-лю-лю!
Я роблю тепер, що схочу,
Що захочу, те й роблю!
Ми потрапили-таки
У країну Навпаки!»
Ну, а цей чудесний край
Для малечі просто рай:
Там в річках тече чорнило,
Там ніхто й не чув про мило!
Всі замурзані по вуха,
Галасують всі щодуху,
Оком чують, вухом бачать,
Догори ногами скачуть.
Сажотруси хати білять,
Землеміри небо ділять,
Косарі дерева косять,
Язиками дрова носять.
Взявши торби, малюки
Ходять в небо по зірки.
Наберуть їх повні жмені,
Ще й напхають у кишені
І додолу з неба — скік! —
Хто на скирту, хто на тік.
Лесик, Толя, два Володі,
Як малі телята в шкоді,
Цілий день брикали, грались,
Реготали і качались,
То з якимись хлопчаками
Воювали галушками,
То в густих чагарниках
Танцювали на руках.
І кричали: «Тру-лю-лю!
Що захочу, те й роблю!»
Потім, стомлені й щасливі,
Спали, висячи па сливі.
Одіспавшись, ласуни
Рвали з дуба кавуни
І з кущів серед левад
Смакували шоколад.
Якось їх біля млина
Стріла гвардія чудна —
Ці вояки в штанях синіх
Верхи їхали на свинях.
«Хто такі? — спитав похмуро
Найстрашніший мацапура.
— Це перевертні, не діти!
Гей, хапайте їх, в'яжіте!»
І вояки той наказ
Так і виконали враз
Та й погнали неборак
До палацу Невмивак.
Ждав їх в будці для собаки
Цар Великий Невмивака —
Він найстаршим тут вважався,
Бо сто років не вмивався.
Як побачив цар малих,
Закричав, завив на них:
«Що це в біса за прояви?
В них праворуч руки праві?!
Чом вони очима бачать?
Що це, слуги мої, значить?
Треба їх обмить чорнилом,
Бо від них одгонить милом.
Потім всім їм для науки
Треба викрутити руки,
Ще й відтяти треба вуха
Та навчить очима слухать.
Лиш тоді ці диваки
Зможуть жити в Навпаки.
А тепер цих недотеп
Замуруйте в темний склеп!»
Так, зіпершись на ломаку,
Гаркнув грізний Невмивака,
І дітей всіх чотирьох
Слуги кинули у льох.
У льоху в холодній тиші
Шаруділи сонні миші,
Од стіни та до стіни
Сновигали таргани
І, забившися в кутки,
Пряли пряжу павуки.
Пронизав усіх хлоп'ят
Страх нечуваний до п'ят,
Тож всі четверо щосили
У тюрмі заголосили.
І від тих солоних сліз
Льох увесь по швах поліз:
Спершу стіни тануть стали,
Потім двері з цукру впали.
І щаслива дітвора
З криком радісним «ура!»
Задала стрімкого дьору
Од царя страшного з двору.
А вояки в штанях синіх
Мчали назирці на свинях
І кричали, й докоряли,
Й помідорами стріляли.
Ось-ось-ось були б спіймали,
Але свині раптом стали
Й повернули до лози
Смакувати гарбузи.
Як вояки не галділи,
Свині й слухать не хотіли —
Тільки рохкали й хрумтіли,
Гарбузи все їли, їли.
А наївшись, як одна,
Всі чкурнули до багна.
Тож вояки всі чимдуж
Мчали слідом до калюж
Та благали: «Любі паці,
Вже пора ставать до праці!»
Свині добре все це чули,
Та й бровою не моргнули
І пролежали в багні
Дві секунди ще й два дні.
А тим часом наші діти
Мчали, мов несамовиті,
Через поле й сінокіс
Та й потрапили у ліс.
Тут, у лісі, на поляні,
Квіти бавились рум'яні —
Грали в гилки, в коперка,
Танцювали гопака.
Як побачили малих,
Прудко кинулись до них,
Застрибали, заскакали,
У листочки заплескали:
«Йдіть до нас! До нас у коло —
Потанцюєм, як ніколи!»
Квіти діток гратись кличуть,
А вони стоять кигичуть:
«Там вояки в штанях синіх
Доганяють нас на свинях.
Хочуть ці лукаві круки
Повикручувать нам руки.
Ой! Ой! Ой! Де наші мами,
Що без них тут буде з нами?»
Квіти з жаху стали сині:
«Нас також потопчуть свині!..»
Тут до них підскочив дід
Кущовик Червоний Глід:
«Не сумуйте, не кричіте,
Я поляну оточу,
І свиней топтати квіти Відучу!»
Глід, Шипшина й Терен дикий
Вмить без галасу і крику
Всю поляну оточили,
Нашорошили голки
Й заганяли їх щосили
Свиням в ноги і боки.
І воякам шматували
Пишний одяг і тіла —
Впало ранених чимало,
Кров з них ріками текла.
Вже вояки як не брались,
Тільки геть пообдирались —
В колючках, усі в крові
Повтікали ледь живі.
Розізлився Невмивака,
Що зірвалася атака,
І звелів поставить, клятий,
Круг поляни вартових,
Щоб зухвальців упіймати —
Хай чи мертвих, чи живих!
Він сказав:
«Дітей схопіть
І в чорнилі утопіть!»
І вояки в штанях синіх
Сновигали скрізь на свинях,
Доглядали, щоб малечі
Не було шляхів до втечі
Ну, а діти, бідні діти,
Стали худнути, марніти,
Стала їх бороти втома,
Закортіло всім додому.
І зітхала вся четвірка:
«Як нам тяжко!
Як нам гірко!»
Раптом трісь — і перед ними
Бородань малий з'явивсь.
Хитруватими очима
На четвірку він дививсь.
«Хто із вас додому хоче,-
Каже власник бороди, —
Хай лишень заплющить очі —
Віднесу його туди...»
Тільки всі отак зробили,
Всіх як вітром підхопило,
Закрутило, завертіло,
Заревло і загуло
Й над степами,
Над ярами
Попід небом понесло!
Як розплющили всі очі,
Гульк — уже в своїм дворі!
їх стрічають, обнімають
І бабусі, й матері,
І кричать мандрівники:
— Нас тепер ніяким дивом —
Навіть бубликом красивим! —
Не заманите ввіки
У країну Навпаки!

II.               Дай відповіді на запитання в письмовій формі.

- Хто допоміг дітям потрапити у країну Навпаки?________________________

__________________________________________________________________

- Як дітям вдалось утекти з полону?____________________________________

__________________________________________________________________

- Хто допоміг дітям повернутись додому?_______________________________

- Чого навила дітей подорож у країну Навпаки?__________________________

__________________________________________________________________

III.           Словникова робота. Спишіть рукописним шрифтом.

Замурзані - забруднені чим-небудь.____________________________________

________________________________________________________________

Галасують - голосно кричать._________________________________________

_________________________________________________________________

Землемір - спеціаліст з межування землі._______________________________

__________________________________________________________________

Чагарники - зарості кущових рослин.___________________________________

_________________________________________________________________

Володимир Лучук "Рушник"

№9 Робота з дитячою книжкою. Вірш В. Лучука «Рушник».

I.                  Прослухай пісню «Рушник» на слова Володимира Лучука. Прочитай вірш.

Рушник

Вишивала я рушник

Власними руками.

Ґаптувалазалюбки

Всіма кольорами

Мов жива, на полотні-

Калинова гілка.

Під мережкою внизу-

Книжка і сопілка.

До ладу все довела,

Хоч іще маленька,

І оздобила як слід

Я портрет Шевченка!

Володимир Лучук

I.                  Дай відповіді на запитання в письмовій формі.

- Чи сподобався вам вірш? ___________________________________________

- Про що він?_______________________________________________________

- Що дівчинка вишила на рушничкові?_________________________________

__________________________________________________________________

- Що зробила вона з рушничком?______________________________________

-  Якими кольорами дівчинка гаптувала рушник?_________________________

_________________________________________________________________

-  3 якими почуттями дівчинка вишивала? Чи їй подобалося це робити?______

______________________________________________________________

II.               Заповни таблицю. Впиши у перший стовпчик ті слова, назви яких починаються на звук [ш]. У другий стовпчик впиши ті слова, у назвах яких звук [ш] чуємо в середині слова. У третій стовпчик впиши ті слова, які закінчуються на звук [ш]. Слова: шапка, шарф, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.